Представлено соціальну характеристику пацієнтів похилого віку з гіпертонічною хворобою (ГХ). Розглянуто проблеми сімейного стану, а саме роль вдівства у становленні та прогресуванні ГХ. Вказано на існування негативного зв'язку між захворюваністю на серцево-судинні хвороби, зокрема й на ГХ, та соціально-економічним статусом пацієнтів. Через брак коштів обсяг діагностичних обстежень і можливості лабораторно-інструментального контролю за станом пацієнтів похилого віку з ГХ нижчі, ніж у хворих молодого та середнього віку, внаслідок чого спостерігається зростання частоти ускладнень ГХ та погіршується прогноз захворювання. Також указано, що соціальна ізоляція є доведеним факторам погіршення перебігу ГХ, збільшення захворюваності та смертності від серцево-судинних хвороб. Відсутність активного життя негативно впливає як на рівень, так і на можливості контролю артеріального тиску. Наведено дані про негативну роль незбалансованого харчування в розвитку та прогресуванні ГХ в означених хворих, розглянуто механізми біологічного та соціального характеру, що заважають нівелюванню цього фактора ризику. Обгрунтовано твердження, шо хворі похилого віку з ГХ становлять групу медико-соціального ризику. Показано значення комунікативної ролі лікаря у профілактичному навчанні пацієнтів стосовно формування здорового способу життя та зменшення патогенного впливу негативних соціальних чинників.

  Повний текст PDF - 865.152 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"