Наукова періодика України | Серце і судини | ||
Тодуров Б. М. Фібриляція передсердь після аортокоронарного шунтування: предиктори виникнення та рецидиву протягом шестимісячного післяопераційного періоду / Б. М. Тодуров, О. Й. Жарінов, О. А. Єпанчінцева, О. П. Надорак // Серце і судини. - 2015. - № 2. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_2_6 Розглянуто механізми виникнення, предиктори та принципи лікування і профілактики фібриляції передсердь (ФП) після операції аортокоронарного шунтування (АКШ). Ризик виникнення ФП сягає 25 - 43 % після АКШ, 35 - 45 % - після протезування клапанів серця та 55 - 60 % - після поєднаних операцій АКШ і клапанного протезування. Післяопераційна ФП впливає на тривалість перебування в стаціонарі, частоту виникнення інсультів та післяопераційну летальність. Основними чинниками виникнення ФП у післяопераційний період є вік, стать, розміри лівого передсердя, наявність ФП перед операцією. Найефективнішими і випробуваними засобами профілактики ФП під час АКШ є бета-адреноблокатори і аміодарон. З огляду на плейотропні ефекти, безперечну перспективу мають статини. У багатьох випадках показані блокатори ренін-ангіотензинової системи. Тактика ведення хворих з післяопераційною ФП та ступінь невідкладності відновлення синусового ритму визначаються станом гемодинамічних показників.Мета роботи - визначити предиктори виникнення фібриляції передсердь (ФП) після операції аортокоронарного шунтування (АКШ), її рецидивів та інших ускладнень протягом проспективного 6-місячного спостереження. У проспективному одноцентровому дослідженні проаналізували дані, одержані під час клініко-інструментального обстеження 53-х пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким було проведено операцію АКШ без супутніх клапанних кардіохірургічних втручань і не було даних про наявність ФП до операції. У 29 пацієнтів (основна група) діагностували післяопераційну ФП, у 24-х пароксизмів ФП не зареєстрували. Оцінено фактори, асоційовані з виникненням ФП та ускладнень під час 6-місячного проспективного спостереження. Виникнення післяопераційної ФП асоціювалося з вищим рівнем C-реактивного протеїну, більшим кінцеводіастолічним розміром і нижчою фракцією викиду лівого шлуночка, частішим виявленням мітральної регургітації та багатосудинного ураження коронарних артерій. Загалом, у 19-ти пацієнтів зареєстровано 26 ускладнень. Чотири з них діагностували в ранній післяопераційний період, 22 - у період 6-місячного спостереження. У 9 випадках виникли рецидиви ФП, у тому числі у 6-ти пацієнтів з ранньою післяопераційною ФП. Висновки: групи пацієнтів з післяопераційною ФП і без неї значуще не відрізнялися за кількістю великих серцево-судинних ускладнень і госпіталізацій за 6-місячного спостереження. Водночас встановлені предиктори виникнення післяопераційної ФП та її рецидивів потрібно враховувати під час здійснення стратифікації ризику, оцінки доцільності та тривалості профілактичного застосування аміодарону. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Тодуров Б. М. Фібриляція передсердь після аортокоронарного шунтування: предиктори виникнення та рецидиву протягом шестимісячного післяопераційного періоду / Б. М. Тодуров, О. Й. Жарінов, О. А. Єпанчінцева, О. П. Надорак // Серце і судини. - 2015. - № 2. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_2_6.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |