Амосова К. М. 
Оптимізація контролю артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію 3­го ступеня в амбулаторній практиці лікаря­кардіолога за допомогою уніфікованого покрокового алгоритму лікування / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко, О. І. Рокита, І. Ю. Кацитадзе // Серце і судини. - 2014. - № 3. - С. 67-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_3_10
Мета роботи - визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного та нормального (<$Esymbol Г~135 "/" 85> мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (АТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) 3-го ступеня у порівнянні з пацієнтами з АГ 1 - 2-го ступеня та підвищення їх прихильності до лікування в загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. У відкритому проспективному дослідженні ПЕРФЕКТ узяли участь 54 амбулаторних кардіологи лікувальних установ Києва, які залучили 431 пацієнта віком від 35 до 70 років (середній вік (<$E57,3~symbol С~0,5>) року) з неускладненою есенціальною АГ, з АТ >> 160/100 мм рт.ст., якщо їх раніше не лікували, або <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт.ст., якщо лікували. Упродовж 6 міс влаштовували 6 основних візитів і 2 додаткових за потребою. Під час першого візиту лікар визначав АТ за допомогою стандартизованого автоматичного приладу Microlife BPW200 з універсальною манжетою. Хворого забезпечували осцилометричним автоматичним приладом Microlife BP3AG1, навчали ним користуватися, проводили бесіду щодо модифікації способу життя та призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну в дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря (1-й крок). Перед кожним наступним візитом хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював АТ та фіксував результати у щоденнику. У разі недосягнення цільового офісного АТ (<< 140/90 мм рт. ст.) на подальших візитах підвищували дозу фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну до максимально переносної (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард 1,5 мг/добу (3-й крок), спіронолактон 25 мг двічі на добу (4-й крок), моксонідин у дозі від 0,2 до 0,6 мг/добу або доксазозин 4 - 8 мг/добу (5-й крок). У хворих, які одержували антигіпертензивну терапію до залучення в дослідження, під час першого візиту, а у всіх пацієнтів під час завершального візиту оцінювали прихильність до лікування за допомогою анкети (X. Girerd та співавт., 2001). Еффективність лікування оцінювали за первинними кінцевими точками: кількість хворих, которі досягли цільового рівня офісного АТ через 6 міс спостереження, та кількість хворих з нормальним домашнім АТ (<< 135/85 мм рт. ст.), а також визначали зміни у прихильності до лікування. За результатами обстеження під час першого візиту 93 (21,6 %) пацієнти з АГ 3-го ступеня ввійшли в 1-шу групу, а 338 (78,4 %) пацієнтів з АГ 1 - 2 ступеня - у 2-гу. Хворі обох груп були зіставними за віком, індексом маси тіла, частотою виявлення супутніх ішемічної хвороби серця, цукрового діабету 2 типу й уражень органів-мішеней, а також за кількістю курців. Серед пацієнтів 1-ї групи чоловіків виявилося достовірно більше (p << 0,05). Через 6 міс середній систолічний офісний АТ знизився з (<$E184,1~symbol С~1,0>) до (<$E134,0~symbol С~1,1>) мм рт. ст. та з (<$E160,7~symbol С~0,5>) до (<$E130,1~symbol С~0,5>) мм рт. ст., діастолічний - зі (<$E106,8~symbol С~0,9>) до (<$E80,5~symbol С~0,8>) мм рт. ст. та з (<$E94,6~symbol С~0,4>) до (<$E78,8~symbol С~0,4>) мм рт. ст. відповідно у хворих 1-ї та 2-ї груп (усі p << 0,001). Цільовий офісний АТ був досягнутий у 69,9 % хворих 1-ї та у 86,4 % 2-ї групи, нормальний рівень домашнього АТ - у 48,4 і 67,2 % випадків відповідно (усі p << 0,01). Низький рівень прихильності до лікування мали під час першого візиту 39 (46,4 %) і 142 (52 %), на шостому візиті - 2 (2,4 %) і 23 (8,4 %) хворих 1-ї та 2-ї груп відповідно (усі p < 0,01), високий рівень прихильності під час першого візиту - 30 (35,7 %) і 62 (22,7 %), на шостому візиті - 50 (59,5 %) і 128 (46,9 %) хворих 1-ї та 2-ї груп відповідно (усі p << 0,01). Висновки: застосування у хворих на неускладнену АГ покрокового алгоритму лікування на основі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну із контролем домашнього АТ та освітньою програмою в амбулаторній практиці лікарів-кардіологів надало змогу досягнути через 6 міс лікування цільового рівня офісного АТ в 69,9 % пацієнтів з АГ 3-го ступеня й у 86,4 % пацієнтів з АГ 1-го та 2-го ступеня, що супроводжувалося зниженням домашнього АТ до нормального рівня (<$Esymbol Г~135"/"85> мм рт. ст.) у 48,4 і 67,2 % випадків відповідно. Такий підхід є ефективним щодо підвищення прихильності хворих до лікування незалежно від початкового рівня підвищення АТ та забезпечує частоту високої та помірної прихильності до лікування за даними анкети X. Girerd у 97,6 % хворих на АГ 3-го ступеня і в 91,6 % пацієнтів з АГ 1-го та 2-го ступеня.
  Повний текст PDF - 146.649 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Амосова К.
  • Руденко Ю.
  • Рокита О.
  • Кацитадзе І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Амосова К. М. Оптимізація контролю артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію 3­го ступеня в амбулаторній практиці лікаря­кардіолога за допомогою уніфікованого покрокового алгоритму лікування / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко, О. І. Рокита, І. Ю. Кацитадзе // Серце і судини. - 2014. - № 3. - С. 67-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_3_10.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Амосова Катерина Миколаївна (1956–) (медичні науки)
  • Руденко Юлія Володимирівна (медичні науки)
  • Рокита Оксана Ігорівна (медичні науки)
  • Кацитадзе Ігор Юрійович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського