Мета дослідження - вивчення медичних маршрутів хворих на хронічну екзему (ХЕ), обсягів та адекватності використання діагностичних та лікувально-профілактичних заходів лікарями ЗПСМ з урахуванням взаємодії зі спеціалістами вищих організаційних рівнів надання МД. Досліджено медичні маршрути 75 закінчених випадків надання медичної допомоги у разі загострення ХЕ з розподілом за організаційними рівнями. Виконано аналіз обсягів діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги на первинному рівні її надання. У 54,7 +- 5,7 % випадків медичний маршрут розпочинається у лікаря ЗПСМ, тоді як у 32,0 +- 5,4 - у лікаря-дерматовенеролога. Початок лікування пацієнтів із загостренням ХЕ у 78,7 +- 4,7 % випадків зареєстровано у лікаря-дерматовенеролога, тоді як у лікаря ЗПСМ - 12,0 +- 3,8 %. Це свідчить про відсутність розподілу функцій та функціональної кооперації між лікарями різних рівнів надання медичної допомоги. Заключення: аналіз складності медичних маршрутів пацієнтів з ХЕ виявив, що у 46,7 +- 5,8 % закінчених випадків надання медичної допомоги виконано лише на одному організаційному рівні, переважно за рахунок другого рівня. Визначено потребу удосконалення як підготовка лікарів ЗПСМ з питань тривалого ведення (медичної опіки) хворих на ХЕ, так і розробка алгоритмів розподілу та кооперації функцій між різними організаційними рівнями надання допомоги.

  Повний текст PDF - 265.064 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"