Мета дослідження - вивчення обсягів та адекватності використання діагностичних заходів лікарями первинної ланки під час надання медичної допомоги хворим на псоріаз з урахуванням анамнестичної, лабораторної та інструментальної компонент. Досліджено адекватність застосування діагностичних процедур на етапі первинної медичної допомоги (ПМД) 110 хворим на псоріаз з різною тяжкістю перебігу та з урахуванням клініко-анамнестичної, лабораторної та інструментальної компонент діагностичного процесу. Виявлено, що повнота клініко-анамнестичного обстеження хворих на псоріаз лікарями загальної практики-сімейної медицини за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 61,7 - 64,5 % та характеризується недоврахуванням конституційно-біологічних - у 71,0 +- 4,9 % випадках, сомато-вісцеральних маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини - у 85,7 +- 4,4 %, впливу несприятливих регіонально-екологічних факторів умов проживання і професійної діяльності - у 82,5 +- 4,8 %, елімінаційної поведінки пацієнтів щодо провокуючих загострення факторів - у 74,6 +- 5,5 %. Заключення: адекватність клініко-лабораторного обстеження хворих на псоріаз на етапі ПМД за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 58,3 - 63,4 % та характеризується низьким рівнем обстежень щодо можливих порушень мікроелементного гомеостазу та поєднаної патології. Повнота клініко-інструментального обстеження хворих на псоріаз на етапі ПМД за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 65,1 - 66,5 % та характеризується низьким рівнем інструментальної діагностики стану вегетативного гомеостазу, проведення денситометрії, оцінювання індивідуального рівня больової чутливості шкіри.

  Повний текст PDF - 325.32 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"