За сучасних умов суттєва увага надається вивченню ефективності імуноактивних препаратів у лікуванні та медичній реабілітації хворих з хронічною урогенітальною патологією. Мета дослідження - вивчення варіантів морфотипу сперматозоїдів у сім'яній плазмі інфертильних чоловіків, які перенесли ІПСШ, та наявності зв'язку між диспропорцією субпопуляційного складу лейкоцитів сперми та змінами морфотипу сперматозоїдів, патогенетичне обгрунтування імунореабілітації чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту (ХЗУТ) з використанням лізату бактерій Escherichia coli. Обстежено 88 чоловіків із ХЗУТ віком від 22 до 40 років. Усіх обстежених було розподілено на 2 групи: I група (44 особи) - інфертильні чоловіки і II група (44 особи) - фертильні чоловіки. Тривалість безплідності у хворих I групи становила 3 - 6 років. Метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) використовували для виявлення у сім'яній плазмі Chlamidia trachomatis, M. hominis, U. urealyticum, V. herpes. На початок обстеження пройшло більше року після завершення попереднього лікування. Проводили дослідження сперми та визначали морфологію сперматозоїдів, використовуючи фарбування за Папаніколау. Враховували концентрацію сперматозоїдів, pH сім'яної рідини, вміст лейкоцитів та їх субпопуляцій (гранулоцити, макрофаги, лімфоцити). Інфертильні чоловіки обстежувалися додатково після проведення курсу імунореабілітації. Статистичний аналіз проводили на персональному комп'ютері за допомогою пакета програми "MedStat". Пацієнти інфертильної групи (I група) характеризувалися достовірним зменшенням кількості моноцитів/макрофагів у порівнянні з контрольною групою і з нормативними показниками. Коливання кількості моноцитів/макрофагів у фертильних пацієнтів II групи було в межах нормативних показників. Водночас кількість лімфоцитів мала зворотню тенденцію до достовірного збільшення у пацієнтів I групи у порівнянні з II групою та з нормативними показниками. Такий дисбаланс моноцитів/макрофагів та лімфоцитів у інфертильних чоловіків у сім'яній плазмі за відсутності лейкоцитоспермії свідчить про наявність інтимних механізмів порушення сперматогенезу та участі системи імунітету в цьому процесі. Під час мікрометрії встановлено відмінність варіантів морфотипів сперматозоїдів у пацієнтів обох груп. Проте в інфертильних пацієнтів, незважаючи на нормальну кількість та рухливість сперматозоїдів, залишаються більш виражені морфофункціональні зміни, які характеризуються переважанням макросоматичних та гіперголівчатих форм сперматозоїдів. Результати проведення комплексної терапії інфертильних чоловіків із ХЗУТ показали, що включення лізат бактерій Escherichia coli в імунореабілітацію пацієнтів сприяє покращанню субпопуляційного складу лейкоцитів сперми та збільшенню запліднювального потенціалу. Заключення: діагностично важливим є як визначення морфотипових змін сперматозоїдів, так і визначення диспропорції субпопуляцій лейкоцитів у спермі у разі встановлення чоловічої безплідності. Це надає змогу застосовувати диференційований підхід як до лікування загальноприйнятими терапевтичними засобами, так і до диференційованої імунотерапії.

  Повний текст PDF - 295.471 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"