Мета дослідження - проаналізувати роль поліморфних варіантів генів ядерного рецептора gamma2 - активатора проліфератора пероксисом (PPAR-gamma2, Pro12Ala) та ангіотензин-перетворювального ферменту (ACE, I/D) як можливі чинники ризику неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), абдомінального ожиріння (АО), цукрового діабету (ЦД) 2-го типу у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ). У проспективному дослідженні взяли участь 96 хворих на НАЖХП, ЕАГ II стадії, 1 - 2 ступеня, високого і дуже високого ризику із супутнім АО: чоловіків - 40 (41,67 %), жінок - 56 (58,33 %), середній вік становив 53,70 +- 5,34 року. Функцію печінки вивчали за активністю органоспецифічних ферментів. Дослідження поліморфізму генів PPAR-gamma2 (Pro12Ala) та ACE (I/D) виконали за методом ПЛР. У групу контролю увійшли 50 практично здорових осіб. Встановлено, що серед хворих на НАЖХП, АО та ЕАГ мешканців Північної Буковини делеція у 16 інтроні гена ACE (rs 4646994) у гомозиготному стані зустрічається у 32,29 % випадків, що на 14,29 % частіше, ніж в осіб контрольної групи (<$Echi sup 2 ~=~3,38>; p = 0,048). Присутність DD-генотипу гена AE підвищує відносний ризик майже удвічі появи як НАЖХП загалом [OR = 2,17; p = 0,048], так і неалкогольного стеатозу печінки зокрема [OR = 2,32; p = 0,038], а також ЦД 2-го типу [OR = 3,46; p = 0,015]. І-алель є протективним щодо появи НАЖХП загалом у популяції [OR = 0,46; p = 0,048], II-генотип асоціює з низьким ризиком АО II і III ступенів [OR = 0,24; p = 0,012] та ЦД 2-го типу [OR = 0,19; p = 0,008]. Розподіл генотипів гена PPAR-gamma2 (rs 1801282) у хворих на НАЖХП та практично здорових вірогідно не відрізняється із переважанням Pro-алеля у 3,85 та у 6,14 разу (p << 0,001). Наявність мінорного Ala-алеля гена PPAR-gamma2 генотипі підвищує відносний ризик появи неалкогольного стеатогепатиту в 1,73 разу [OR = 2,67; p = 0,054], однак відіграє протективну роль щодо появи тяжких ступенів ожиріння [OR = 0,29; p = 0,008]. Носійство гомозиготного Pro-алеля навпаки підвищує ймовірність ожиріння II і III ступенів більше ніж утричі [OR = 3,41; p = 0,016]. Заключення: у хворих на ЕАГ наявність DD-генотипу гена AE (rs 4646994) є чинником ризику появи як НАЖХП загалом, так і неалкогольного стеатогепатозу печінки зокрема, а також ЦД 2-го типу. Присутність мінорного Ala-алеля гена PPAR-gamma2 (rs 1801282) підвищує відносний ризик появи неалкогольного стеатогепатиту, а за Propro-генотипу - можливий розвиток ожиріння II і III ступенів.

  Повний текст PDF - 163.178 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"