Цереброваскулярні захворювання є другою причиною у структурі смертності населення у нашій країні та третьою - у світі, левову частку (96 %) у структурі яких у нашій країні займають хронічні порушення мозкового кровообігу - дисциркуляторні енцефалопатії. Ризик цереброваскулярної патології суттєво збільшується у разі тривало існуючої і погано контрольованої артеріальної гіпертензії (АГ). Основними факторами ризику розвитку гіпертензивної енцефалопатії (ГЕ), безпосередньо пов'язаними з тяжкістю та перебігом АГ, є недостатньо контрольована АГ, у тому числі так звана м'яка АГ, гіпертонічні кризи, висока варіабельність артеріального тиску (АТ) з високими нічними показниками, епізоди ортостатичної гіпотензії, надмірне зниження АТ. Ризик виникнення інсульту корелює як з величиною систолічного, так і діастолічного артеріального тиску. Принцип лікування ГЕ полягає у наступному: терапія АГ з призначенням індивідуально підібраною антигіпертензивною терапією з досягненням цільових значень АТ; вплив на фактори ризику серцево-судинних захворювань (статини, антиагреганти, відмова від куріння тощо); покращання перфузії головного мозку і корекція метаболічних порушень у нервових клітинах, що функціонують за умов ішемії і гіпоксії. Основними принципами сучасної антигіпертензивної терапії за судинної патології мозку є те, що вона базова, постійна, практично пожиттєва з використанням сучасних класів препаратів. У разі неускладненої АГ приблизно однакову ефективність демонструють усі 5 базисних класів антигіпертензивних препаратів: діуретики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, антагоністи рецепторів ангіотензину II (перевага - комбінована терапія, навіть на ранніх етапах!). Рекомендовано досягнення цільових рівнів АТ << 140/90 мм рт.ст. (що знижує ризик цереброваскуляршгх катастроф на 1/3). Переконливі дані доказової медицини стосовно вторинної профілактики поки що є для інгібіторів АПФ, сартанів, діуретиків. Ураховуючи те, що ГЕ є міждисциплінарною проблемою, з якою найчастіше зустрічається сімейний лікар, а також особливості діагностики та тактики ведення таких хворих, ця патологія потребує особливої уваги.

  Повний текст PDF - 165.328 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"