Нирково-клітинна карцинома (RCC) посідає перше місце за рівнем смертності серед урогенітальних пухлин, а захворюваність - третє місце, поступаючись раку передміхурової залози (РПЗ) та сечового міхура. Кістозна форма нирково-клітинного раку становить 5 - 7 %, а за останніми даними - 10 % випадків усіх пухлин нирок. Діагноз RCC на ранніх стадіях дозволяє вчасно виконати необхідне лікування, що значно підвищує рівень виживаності. Рання і точна діагностика дозволяє уникнути неадекватного лікування, забезпечує сприятливий прогноз прогресування захворювання та дозволяє застосувати більш ефективну терапію. Більшість ниркових новоутворень, включаючи кістозні, діагностуються випадково під час обстеження з приводу інших захворювань. Пухлини маленьких розмірів, як правило, безсимптомні, що призводить до пізньої діагностики, а отже, і до низької ефективності лікування. Таким чином, чітко простежується необхідність застосування чутливих біомаркерів ранньої діагностики RCC та моніторингу його прогресування. На сьогодні вченими виконано багато спроб, які спрямовані на виявлення нового інформативного біомаркера пухлини нирок, що міг би застосовуватись для ранньої діагностики та виявлення прогресування захворювання, а також мав би прогностичні можливості. Ця оглядова стаття підсумовує останні досягнення у виявленні таких біомаркерів та їх клінічну цінність.

  Повний текст PDF - 125.958 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"