Мета дослідження - вивчення точки зору лікарів загальної практики - сімейних лікарів щодо проблеми надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння у дітей. Вивчено обізнаність лікарів загальної практики - сімейних лікарів (анкетування 145 респондентів) щодо проблеми НМТ та ожиріння у дітей, їх думку щодо профілактики/корекції НМТ. Більшість лікарів вважають, що НМТ є проблемою сьогодення, з якою вони найчастіше асоціюють розвиток цукрового діабету, хвороб системи кровообігу, ендокринних захворювань, захворювань хребта та суглобів. Проте тільки 29,3 +- 4,7 % лікарів знають критерії визначення НМТ і ожиріння у дітей. Більшість лікарів визначають індекс маси тіла (ІМТ) тільки за умови візуалізації у дитини НМТ (66,3 +- 4,9 %), а 3,3 +- 1,9 % - ніколи не визначають ІМТ. Свою роботу за напрямком подальшого спостереження за станом здоров'я дітей з НМТ бачать тільки 6,5 +- 2,6 % лікарів. Більшість вважає, що такими пацієнтами мають займатися лікарі-ендокринологи (68,5 +- 4,8 %), дієтологи (16,3 +- 3,9 %), гастроентерологи (10,9 +- 3,2 %) та лікарі-педіатри (9,8 +- 3,1 %). Заключення: існуюча система профілактики аліментарно-залежних захворювань є недосконалою, що зумовлено відсутністю стандартизованих програм раннього виявлення надмірної маси тіла (НМТ) у дітей та пов'язаних з нею порушень у стані здоров'я, організації обліку таких дітей та медичного спостереження за ними. Особливої актуальності набуває запровадження на рівні первинної ланки надання медичної допомоги заходів з раннього виявлення дітей з НМТ, їх обліку та моніторингу за станом здоров'я з урахуванням ризиків розвитку захворювань.Мета дослідження - вивчення точки зору лікарів загальної практики - сімейних лікарів щодо проблеми надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння у дітей. Вивчено обізнаність лікарів загальної практики - сімейних лікарів (анкетування 145 респондентів) щодо проблеми НМТ та ожиріння у дітей, їх думку щодо профілактики/корекції НМТ. Більшість лікарів вважають, що НМТ є проблемою сьогодення, з якою вони найчастіше асоціюють розвиток цукрового діабету, хвороб системи кровообігу, ендокринних захворювань, захворювань хребта та суглобів. Проте тільки 29,3 +- 4,7 % лікарів знають критерії визначення НМТ і ожиріння у дітей. Більшість лікарів визначають індекс маси тіла (ІМТ) тільки за умови візуалізації у дитини НМТ (66,3 +- 4,9 %), а 3,3 +- 1,9 % - ніколи не визначають ІМТ. Свою роботу за напрямком подальшого спостереження за станом здоров'я дітей з НМТ бачать тільки 6,5 +- 2,6 % лікарів. Більшість вважає, що такими пацієнтами мають займатися лікарі-ендокринологи (68,5 +- 4,8 %), дієтологи (16,3 +- 3,9 %), гастроентерологи (10,9 +- 3,2 %) та лікарі-педіатри (9,8 +- 3,1 %). Заключення: існуюча система профілактики аліментарно-залежних захворювань є недосконалою, що зумовлено відсутністю стандартизованих програм раннього виявлення надмірної маси тіла (НМТ) у дітей та пов'язаних з нею порушень у стані здоров'я, організації обліку таких дітей та медичного спостереження за ними. Особливої актуальності набуває запровадження на рівні первинної ланки надання медичної допомоги заходів з раннього виявлення дітей з НМТ, їх обліку та моніторингу за станом здоров'я з урахуванням ризиків розвитку захворювань.

  Повний текст PDF - 215.809 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"