Мета дослідження - визначення неврологічного стану пацієнтів зі спінальними дизрафіями залежно від нейросегментарного рівня ураження спинного мозку. Проведено аналіз лікування 58 пацієнтів віком від 5 до 18 років. Визначали: функцію черепно-мозкових нервів, стан лікворної системи мозку, м'язовий тонус, сухожилкові рефлекси, чутливість, силу м'язів верхніх і нижніх кінцівок, здатність до пересування. Для визначення м'язової сили та глибини парезу нижніх кінцівок використовували 6-бальну шкалу оцінки сили м'язів за М. Вейсс та L. McPeak, здатність до пересування оцінювали за класифікацією Hoffer та співавторів. Одинадцяти пацієнтам було виконано лікворошунтуючі оперативні втручання протягом першого року життя дитини, діти знаходились під наглядом нейрохірурга. В усіх хворих виявляли зниження м'язового тонусу, сухожилкових рефлексів з нижніх кінцівок та зниження поверхневої чутливості відповідно рівня ураження. Силу м'язів верхніх кінцівок у пацієнтів не було порушено, у нижніх кінцівках було знижено до 1 - 3 балів. Відповідно до функціональної м'язової сили нижніх кінцівок та фактичного ступеня пересування усіх пацієнтів було розподілено на 5 функціональних груп. Заключення: визначення особливостей неврологічних проявів у пацієнтів з наслідками спінальних дизрафій сприяє своєчасному проведення неврологічного та ортопедичного лікування, що надає змогу покращити якість життя дитини.

  Повний текст PDF - 141.801 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"