Аналіз епідеміологічних даних свідчить, що поширеність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) в Україні становить 11,1 % та зростає зі збільшенням віку респондентів, що призводить до зміни структури клінічної картини та домінуванню позастравохідних проявів захворювання. Мета дослідження - вивчення особливості перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) у пацієнтів з ГЕРХ. Установити зв'язок наявності гастроезофагеального рефлюксу з можливими клінічними проявами ІХС (порушення ритму та частоти ішемічних епізодів за даними добового моніторингу ЕКГ, біль у грудній клітці) і показниками артеріального тиску (AT) і його лабільністю. У межах фрагмента дослідження було обстежено 50 пацієнтів з АГ I - II ст. у поєднанні з хронічною ІХС. Методи обстеження: антропометричне, біохімічне дослідження крові, амбулаторне моніторування AT, добове моніторування ЕКГ, ЕГДС, ЕхоКГ, тестування за GerdQ. Коморбідність АГ і хронічної ІХС та ГЕРХ асоціюється з більшою частотою абдомінального типу ожиріння та метаболічного синдрому, що збільшує рівень кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з ГЕРХ. Наявність ГЕРХ у пацієнтів з АГ на тлі хронічної ІХС зумовлює збільшення частоти і тяжкості порушень ритму. У пацієнтів на тлі ГЕРХ частіше спостерігається фібриляція передсердь. За супутньої ГЕРХ у пацієнтів з ІХС достовірно більша частота і тривалість ішемічних епізодів. Коморбідність з ГЕРХ погіршує перебіг АГ, характеризується більш високими показниками CAT і ДАТ у нічний час і високою варіабельністю CAT і ДАТ протягом доби. Заключення: наявність ГЕРХ у хворих з АГ та ІХС асоціюється з більш тяжкими клінічними проявами основного захворювання і тому може розцінюватися як ускладнювальний ІХС- і АГ-фактор.

  Повний текст PDF - 222.73 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"