Розглянуто концепт смерті, один із центральних у ліриці В. Стуса, зокрема періоду "Часу творчості" та "Палімпсестів", що трактується в літературознавстві переважно у філософському (екзистенційному, буддистському) та біографічному (через обставини увіязнення митця) ракурсах. Однак смислова функціональність цього концепту, що розкривається у зв'язку з не менш актуальними для поета концептами України й Бога, може бути інтерпретована й у гендерно-психологічному модусі із залученням методологічного інструментарію гендерних, постколоніальних студій та психоаналізу.

  Повний текст PDF - 586.215 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"