Кадастрові карти (КК) колишньої Австро-Угорщини є цінним вихідним матеріалом, що використовується у наукових дослідженнях у різних країнах. Мета роботи - висвітлити можливості застосування даних колишніх австрійських КК для аналізу землекористувань у Карпатському регіоні після відповідного їх перетворення. Поштовхом до здійснення таких досліджень стало використання ГІС-технологій та інструментарію і, відповідно, методів, що базуються на аналізі даних КК після їх числового перетворення. Для перетворення даних із КК є необхідною інформація про місцеву референцну систему координат і проекцію еліпсоїда на площину. У карпатському регіоні, охопленому австрійським кадастром, використовували фрагменти трьох таких референциях систем: львівської системи (початковий пункт - Високий замок у Львові), віденської (початковий пункт - церква Св. Стефана у Відні) та угорської (початковий пункт - Астрономічна обсерваторія в Будапешті). Щоб уникнути помилок перетворення даних, координати точок кадастрової тріангуляції розраховували для різних областей в окремих системах. Запропоновано методику та розраховано параметри трансформування референцних систем координат. Розроблено методику, що забезпечує відповідну точність трансформування координат колишніх австрійських референциях систем в сучасний інформаційний простір. Результати перетворення та трансформації координат можна застосовувати для аналізу історичних змін у просторовій структурі ландшафтів і навколишнього середовища, у вивченні сільських поселень, розвитку садово-паркового господарства, реконструкціях змін русла річок тощо.

  Повний текст PDF - 158.418 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"