Виділено і охарактеризовано дитиноцентричні домінанти у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського: любов до дитини, віра в неї, знання її внутрішнього духовного світу, знання індивідуально-вікових особливостей, використання їх у навчально-виховному процесі, фізичне та психічне здоров'я, плекання щастя дитини тощо. На основі аналізу праць В. О. Сухомлинського розкрито сутність гуманістичного принципу дитиноцентризму, на якому має базуватися сучасна освітня діяльність. Акцентовано увагу на тезі, що слово наставника повинно мати магічну силу та чарівність. Наведено чинники, від ефективності яких залежить виховний вплив: учитель не повинен духовно вичерпуватись перед учнями; дитина не повинна відчувати, що вихователь зустрічається з нею тільки тоді, коли настав час виховувати, вихователя і дітей мають об'єднувати багатство почуттів, переживань та ін. Засвідчено спорідненість дитино- і людиноцентричних підходів до виховання особистості дитини А. С. Макаренка і В. О. Сухомлинського. Доведено актуальність тези В. Г. Кременя про те, що "культура дитиноцентризму та інноваційності повинна визначати всю діяльність сучасного вчителя як у школі, так і поза її межами".Выделены и охарактеризованы детоцентрические доминанты в педагогическом наследии В. А. Сухомлинского: любовь к ребенку, вера в него, знание его внутреннего духовного мира, знание индивидуально-возрастных особенностей, использование их в учебно-воспитательном процессе, физическое и психическое здоровье, счастье ребенка и т.п. На основе анализа работ В. А. Сухомлинского раскрыта сущность гуманистического принципа детоцентризма, на котором должна базироваться современная образовательная деятельность. Акцентировано внимание на тезисе, что слово наставника должно иметь магическую силу и обаяние. Приведены факторы, от эффективности которых зависит воспитательное воздействие: учитель не должен духовно исчерпываться перед учащимися; ребенок не должен чувствовать, что воспитатель встречается с ним только тогда, когда пора воспитывать, воспитателя и детей должны объединять богатство чувств, переживаний и т. д. Засвидетельствовано родство дето-и человекоцентрических подходов к воспитанию личности ребенка А. С. Макаренко и В. А. Сухомлинского. Доказана актуальность тезиса В. Г. Кременя о том, что "культура детоцентризма и инновационности должна определять всю деятельность современного учителя как в школе, так и за ее пределами".In this article the child centered dominants in works of V. O. Sukhomlynsky are distinguished and characterized. The content of humanistic principle of child centrism is revealed. The last is the one with the help of which the contemporary educationalpractice should be based on.

  Повний текст PDF - 465.487 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"