Розглянуто проблему вибору інноваційної моделі загальної середньої освіти України в контексті динаміки світових тенденцій розвитку суспільних процесів. Акцентовано увагу на розробці прогностичних моделей розвитку сучасної освіти з огляду на її випереджальний характер, які передбачають визначення і характеристику компонентів інноваційної педагогічної системи. Актуальність прогностичної моделі інноваційного розвитку обумовлена наявністю зв'язку елементів освітньої системи, певної структури, яка відображає суттеві внутрішні аспекти освітньої діяльності. Конкретизовано напрями роботи, освітніх інноваційних центрів: створення умов для особистісного та професійного самовизначення; розвиток інтелектуального, духовного, трудового потенціалу учнів; психолого-педагогічний супровід учня; діагностика готовності вчителя до інноваційної діяльності; організація наукових, навчально орієнтованих семінарів; формування єдиного освітнього простору. З урахуванням існуючих суперечностей між невідповідністю потреб суспільства в інноваційному розвитку ЗНЗ і невизначеністю організаційно-педагогічних засад констатовано пріоритетність слідуючих напрямів для подолання цих суперечностей: узагальнення понятійно-категоріального апарату; аналіз практичного досвіду інноваційного розвитку ЗНЗ; розробка моделі інноваційного розвитку ЗНЗ; апробація основ сучасного менеджменту інноваційного розвитку ЗНЗ; виокремлення комплексу умов, які забезпечували б інноваційний розвиток освітніх закладів; визначення рівня інноваційного розвитку ЗНЗ на основі розроблених критеріїв.Рассмотрена проблема выбора инновационной модели общего среднего образования Украины в контексте динамики мировых тенденций развития общественных процессов. Акцентировано внимание на разработке прогностических моделей развития современного образования учитывая их опережающий характер и предусматривающие определение и характеристику компонентов инновационной педагогической системы. Актуальность прогностической модели инновационного развития обусловлена наличием связи элементов образовательной системы, определенной структуры, которая отражает существенные внутренние аспекты образовательной деятельности. Конкретизированы направления работы образовательных инновационных центров: создание условий для личностного и профессионального самоопределения; развитие интеллектуального, духовного, трудового потенциала учащихся; психолого-педагогическое сопровождение ученика; диагностика готовности учителя к инновационной деятельности, организация научных, учебно-ориентированных семинаров, формирование единого образовательного пространства. С учетом существующих противоречий между несоответствием потребностей общества в инновационном развитии СНО и неопределенностью организационно-педагогических основ констатирована приоритетность следующих направлений для преодоления этих противоречий: обобщение понятийно-категориального аппарата, анализ практического опыта инновационного развития учебных заведений, разработка модели инновационного развития школ;апробация основ современного менеджмента инновационного развития; выделения комплекса условий, обеспечивающих инновационное развитие образовательных учреждений, определение уровня инновационного развития учебных учреждений на основе разработанных критериев.The article highlights the problem of choice of innovative models of Ukrainian secondary education in dynamic context of global trends in social processes. Innovations to become a mechanism that allows to implement the process of advancing developmentin all areas of educational activities.

  Повний текст PDF - 518.132 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"