Зазначено, що основними вихідними принципами, на яких має будуватися теорія спонтанної електромагнітної емісії літосфери є нерівноважність, нелінійність, нестійкість структури середовища. Показано, що СЕМЕЗ слід розглядати як частину складного нелінійного явища - акустосейсмоелектромагнітного шуму літосфери, що має дифузійну природу і утворюється при просочуванні флюїдів через твердотільну компоненту земних надр. Однією із незвичайних властивостей СЕМЕЗ є можливість його проходження через добре провідну товщу морської води, що, згідно класичним уявленням, для даного діапазону частот представляється неможливим. Підкреслено важливість подальшого дослідження та накопичення даних про СЕМЕЗ на акваторіях, оскільки вони надають інформацію для вирішення ряду практичних завдань з вивчення будови земної кори на акваторіях, пошуку корисних копалин, у тому числі, можливо, скупчень газогідратів. Описано експериментальні спостереження, які проводилися на 6 профілях (2 субмеридіональних і 4 субширотних) в північно-західній частині Чорного моря. Розглянуто особливості випромінювання СЕМЕЗ з невеликих глибин, на яких утворюються скупчення газогідратів. Зроблено висновок, що, незважаючи на значні перешкоди, вихідні дані та результати інтерпретації, одержані в ході експериментальних спостережень, вказують на присутність у зареєстрованому сигналі інформації про будову земних надр.

  Повний текст PDF - 2.296 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"