Мета роботи - проаналізувати причини виникнення ускладнень та одержання незадовільних результатів лікування анкілозуючих захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) і розробити рекомендації щодо їх профілактики за даними щелепно-лицьового відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні N 7 м. Києва за 15 років. Дослідження проведене на підставі аналізу літератури та узагальнення власних результатів лікування дітей з анкілозами і вторинним деформуючим остеоартрозом (ВДОА) СНЩС з 2000 р. по теперішній час. За вказаний період за різними методиками проведено лікування 15-ти дітей з ВДОА та 11-ти дітей з кістковим анкілозом СНЩС. Вибір методики оперативного лікування кісткових анкілозів і ВДОА СНЩС залежав від ступеня порушення функції і патологічних змін у суглобі. Вільне відкривання рота (3,0 - 3,5 см) у ранньому післяопераційному періоді досягнуто у всіх пацієнтів із ВДОА та кістковими анкілозами СНЩС. У пізньому післяопераційному періоді обмеження рухів нижньої щелепи, яке потребувало повторного втручання, виникло у чотирьох дітей - у двох із ВДОА й у двох із кістковим анкілозом СНЩС. Висновки: найчастішими причинами одержання незадовільних результатів лікування анкілозуючих захворювань СНЩС є неправильно вибрані метод і обсяг оперативного втручання, а також технічні помилки його проведення. Лікувальна тактика при анкілозах і ВДОА СНЩС повинна залежати від ступеня функціональних порушень, морфологічних змін у ділянці суглоба і деформації кісток лицьового черепа. Оптимальним вважаємо використання автотканин для інтерпозиційної артропластики і методу компресійно-дистракційного остеосинтезу для усунення мікрогенії у дітей з анкілозами і ВДОА СНЩС.

  Повний текст PDF - 272.838 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"