Наукова періодика України Профілактична та дитяча стоматологія


Каськова Л. Ф. 
Стан тканин пародонта в дітей із флюорозом зубів з регіонів із різним вмістом фтору в питній воді / Л. Ф. Каськова, Н. А. Моргун, С. Ч. Новикова, Н. В. Янко, Л. І. Амосова, І. Л. Маковка // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2014. - № 2. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2014_2_4
Мета роботи - вивчити стан тканин і поширеності захворювань пародонта в дітей з ознаками флюорозу зубів, які мешкають у регіонах із різним вмістом фтору в питній воді (м. Полтава - оптимальний вміст фтору, смт Шишаки - високий). Обстежено 675 дітей віком 6 - 7 років, з них 550 - з м. Полтава, де вміст фтору в питній воді у період спостереження коливався в межах 0,85 - 1,17 мг/л та 125 дітей із смт Шишаки (0,7 - 3,1 мг/л), які постійно мешкють у цих регіонах. Оцінку проявів флюорозу зубів проведено за класифікацією ВООЗ. Для оцінки запального процесу ясен використовували індекс РМА, запропонований Masser, і модифікований Parma, а також гінгівальний (GI) та комплексний пародонтальний (КПІ). Вірогідність відмінностей між даними оцінювали за t-критерієм Стьюдента - Фішера. Спостереження проводили з лютого 2006 р. до березня 2014 р. Результати: У дітей м. Полтави, які мали прояви флюорозу зубів, індекс РМА становив <$E5,87~symbol С~0,09~%>, що вірогідно (p << 0,001) краще, на відміну від дітей смт Шишаки (<$E9,38~symbol С~0,51~%>), гінгівальний індекс (GI) - <$E0,43~symbol С~0,005> бала (p << 0,001) та <$E0,90~symbol С~0,03> бала відповідно. Аналогічною є динаміка показників індексу КПІ - <$E1,20~symbol С~0,006> та <$E1,56~symbol С~0,02> бала, p << 0,001. Хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) виявлено у <$E65,82~symbol С~2,02~%> дітей м. Полтави, з них у 96,13 % дітей і легкий ступінь тяжкості гінгівіту та у 3,87 % - середній (2,94 % у разі сумнівного флюорозу зубів та 5,71 % - помірного). У смт Шишаки, де вміст фтору в питній воді перевищує норму, у <$E99,2~symbol С~0,8~%> дітей виявили ХКГ, що у 1,5 раза більше (p << 0,001), ніж у м. Полтава, у 79,03 % дітей - легкий ступінь тяжкості ХКГ та у 20,97 % - середній. У випадку дуже слабкого флюорозу 84,21 % дітей мають легкий ступінь тяжкості ХКГ, у разі слабкого - 81,82 %, за помірного - 76,74 %. Середній ступінь тяжкості ХКГ становить 12,5 % за сумнівного та 23,26 % - помірного флюорозу. Висновки: у дітей з флюорозом, які мешкають у регіоні з високим вмістом фтору в питній воді, поширеність ХКГ, показники індексів РМА, GI та КПІ вищі, ніж у дітей з регіонів із оптимальним вмістом фтору. Виявлено, що з підвищенням ступеня тяжкості флюорозу посилюється тяжкість гінгівіту.Захворювання тканин пародонта на сьогодні є однією із проблем стоматології. За даними різних авторів, їх поширеність залежить від віку пацієнта, загального стану його здоров'я, регіону проживання та інших загальних і місцевих факторів. Важливими є вивчення та порівняння стану тканин пародонта і підлітків, які переходять на навчання зі школи в коледж і заклад вищої освіти, з подальшим дослідженням причин виникнення в них захворювань тканин пародонта. Мета дослідження - вивчення стану тканин пародонта в підлітків 15 - 18 років, які навчаються в різних закладах освіти. Проведено обстеження стану тканин пародонта у 540 підлітків 15 - 18-ти років, які навчаються у школі (107 осіб), коледжі (317 осіб), університеті (116 осіб). Для виявлення змін у тканинах пародонта проведено клінічне обстеження пацієнтів з використанням проби Шиллєра-Пісарєва, папілярно-маргінально-альвеолярного (РМА) та комплексного пародонтального індексу (КПІ), запропонованого П. А. Леусом (1987). Пробу Шиллєра-Пісарєва виражали в балах, оцінюючи забарвлення сосочків у 2 бали, краю ясен - у 4 бали, альвеолярних ясен - у 8 балів, і розраховували йодне число Свракова. Оцінка значень: слабко виражений запальний процес - до 2,3 бала; помірно виражений запальний процес - 2,67 - 5,0 балів; інтенсивний запальний процес - 5,33 - 8,0 балів. Проведене дослідження надає можливість виявити наявність хронічного запального процесу у тканинах пародонта. Тяжкість запального процесу оцінювали за показником РМА у відсотках. При визначенні КПІ досліджено стан ясен в ділянці 11, 16, 17, 26, 27,31, 36, 37, 46, 47-го зубів. Проведені дослідження показали, що кожний з оглянутих підлітків 15 - 18-ти років мав певні зміни в яснах, що характеризувались наявністю хронічного запалення, що за своєю клінічною картиною відповідало хронічному катаральному гінгівіту. Переважно ступінь запалення за показником РМА відповідав легкому (найнижчий показник - 2,2 %). Лише серед 18-річних підлітків, які навчались у коледжі, у 19 осіб (26,76 %) спостерігали середній ступінь тяжкості гінгівіту (найвищий показник - 37,7 %). За показником РМА важкий перебіг хронічного катарального гінгівіту не виявлено. Показник погіршувався з віком у всіх обстежених, і найбільш вагомі зміни спостерігаємо в підлітків, які навчаються в коледжі. У 16 років показник у школярів і студентів коледжу різнився в 4,22 разу. Запальний процес переважно локалізувався в ділянці перших постійних молярів і у фронтальній ділянці нижньої щелепи. Тут спостерігалась найбільша кількість зубних нашарувань. Виявлено тенденцію до погіршення стану ясен у підлітків з віком та особливо в тих, хто навчається в коледжі, підтверджується значеннями числа Свракова (проба Шиллєра-Пісарєва) та показниками індексу КПІ. Проведені дослідження свідчать про погіршення стану тканин пародонта в пацієнтів з віком. Але підлітки, які навчаються у школі та університеті, мають кращі показники, ніж ті, хто навчається в коледжі. Отримані результати вказують на необхідність більш детального вивчення причин погіршення стоматологічного статусу підлітків, особливо у відвідувачів коледжу, та розробки способів профілактики, спрямованих на підвищення резистентності органів порожнини рота в даного контингенту.
  Повний текст PDF - 167.329 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Каськова Л.
  • Моргун Н.
  • Новикова С.
  • Янко Н.
  • Амосова Л.
  • Маковка І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Каськова Л. Ф. Стан тканин пародонта в дітей із флюорозом зубів з регіонів із різним вмістом фтору в питній воді / Л. Ф. Каськова, Н. А. Моргун, С. Ч. Новикова, Н. В. Янко, Л. І. Амосова, І. Л. Маковка // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2014. - № 2. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2014_2_4.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Каськова Людмила Федорівна (1959–) (медичні науки)
  • Моргун Наталія Анатоліївна (медичні науки)
  • Новікова Світлана Чеславна (медичні науки)
  • Янко Наталія Валентинівна (медичні науки)
  • Янко Наталія Вікторівна (медичні науки)
  • Амосова Людмила Іванівна (медичні науки)
  • Маковка Інна Львівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського