Республіка Таджикистан після набуття незалежності в 1991 р. зіткнулася з цілою низкою соціальних, економічних і політичних проблем, серед яких найбільшу небезпеку становить незаконний обіг наркотичних засобів з відповідними правовими, медичними та соціальними наслідками. З урахуванням ситуації, що склалася, Уряд Республіки Таджикистан виробив свою антинаркотикову політику. Першим і визначальним політику кроком стала ратифікація у 1996 р. парламентом країни Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 р. Мета роботи - аналіз ролі фармацевтичного права в імплементації Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 р. в Республіці Таджикистан. Об'єктами дослідження були нормативно-правові акти Республіки Таджикистан з питань контролю над наркотичними засобами, прийняті парламентом і урядом, а також міністерствами і відомствами країни в контексті Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 року. Аналіз свідчить, що в республіці на виконання статті 4 Єдиної конвенції прийнято низку законодавчих документів, що регулюють питання контролю за легальним обігом наркотичних засобів і надання наркологічної допомоги. Контрольовані речовини класифіковано залежно від застосування в законних цілях, а також від ступеня небезпеки для здоров'я. Створено систему ліцензування діяльності у сфері законного обігу наркотичних засобів, звітності та рецептурного відпуску. Ввезення і вивезення наркотичних засобів контролюються за допомогою попереднього інформування та видачі разових дозволів, функціонує система обчислення потреб. Таким чином, в республіці на основі фармацевтичного права створена законодавча база в цілях імплементації Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 року.

  Повний текст PDF - 617.09 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"