Мета роботи - вивчити особливості сучасного клінічного перебігу ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) в дітей. Статистичний аналіз проведено за допомогою багатофакторного кореляційного та лінійного дисперсного методів за даними історій хвороби та амбулаторних карток, а також додаткових анкетувань. Проаналізовано клінічний перебіг ювенільних артритів у 47 дітей (20 хлопчиків та 27 дівчаток) віком 1 - 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей старшого віку з патологією органів дихання, травлення, ревматичними та алергічними захворюваннями ДУ "ІПАГ імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" у 2017 - 2018 рр. та педіатричному відділенні для дітей віком 3 - 17 років Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України. Найбільш поширеними варіантами серед усіх вікових груп був поліартрит (38,3 %) та олігоартрит (31,9 %). У вікових групах 1 - 6 років і 13 - 17 років переважав поліартикулярний варіант ЮІА, у віковій групі 7 - 12 років - олігоартрит. У цілому, в обстежених дітей середній вік дебюту хвороби становив 5,5 +- 1,0 року, середня тривалість захворювання - 4,5 +- 1,0 року. Більш агресивний перебіг і висока активність хвороби в дітей з поліартикулярним варіантом ЮІА сприяли вірогідно більшій кількості суглобів із кістковими деструкціями порівняно з іншими групами дітей. Саме в цих дітей відмічалися найбільш інвалідизуючі локалізації ураження (суглобів кистей, гомілково-стопних, променевозап'ястних суглобів). Висновки: у цілому, порівняно з історичним контролем середній вік дебюту ЮІА сьогодні зміщується на більш молодший (5,5 +- 1,0 року). Це пояснюється поліпшенням первинної діагностики після впровадження в практику вітчизняної охорони здоров'я сучасних критеріїв його діагностики. Отримані результати свідчать, що загальна активність ЮІА суттєво зменшується, майже відсутні випадки з високою активністю хвороби, не спостерігається персистенції вісцеральних уражень. Більш тяжкий суглобовий синдром притаманний лише поліартикулярному варіанту ЮІА. Проведений аналіз показує суттєве поліпшення подальшого перебігу і ступеня функціональних порушень у дітей з ЮІА. Це пояснюється впровадженням у клінічну практику сучасних методів патогенетичної терапії (зберігання невисоких значень JADAS та відсутність хворих із високим JADI серед пацієнтів із несприятливим прогнозом хвороби в разі призначення ГІБТ).

  Повний текст PDF - 155.327 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"