Наукова періодика України | Український журнал Перинатологія і Педіатрія | ||
Сюсюка В. Г. Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження / В. Г. Сюсюка // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 3. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_3_12 Мета роботи - оцінити ефективність програми медико-психологічної корекції у зниженні рівня тривожності та її вплив на стан новонароджених і перебіг їх раннього неонатального періоду. Обстежено 210 вагітних у II та III триместрах. Першу групу склали 80 вагітних із середнім і високим рівнем ситуативної тривожності, які взяли участь у комплексній програмі медико-психологічної корекції і санаторної реабілітації. Другу групу склали 57 вагітних, що відмовилися від медико-психологічної корекції та одержували лише стандартне санаторно-курортне лікування. Контрольну групу склали 48 вагітних з низьким рівнем тривожності (30 балів і менше). Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан оцінювали за допомогою комплексу психодіагностичних методів. Застосування програми медико-психологічної корекції вагітних на етапі санаторної реабілітації сприяло достовірному зниженню показника ситуативної тривожності у 82,5 % випадків. У групі жінок, що одержували лише стандартне санаторно-курортне лікування, зниження показника ситуативної тривожності спостерігалося лише у 52,6 % випадків. Висновки: проведена на етапі санаторної реабілітації медико-психологічна корекція вагітних, впливаючи на рівень тривожності, сприяє зниженню акушерських (передчасні пологи, аномалії пологової діяльності, дистрес плоду) і перинатальних ускладнень (асфіксія, неонатальна енцефалопатія, затримка росту плоду).Мета роботи - впровадити та оцінити вплив програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження. Обстежено 125 вагітних у II та III триместрах гестації. I група - 28 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності, які взяли участь у програмі медико-психологічної корекції. II група - 62 вагітні, які відмовилися від участі у програмі медикопсихологічної корекції. До III групи включені 29 вагітних із рівнем тривожності 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривожності. Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання, а також виключені 6 (4,8 %) вагітних із дисгармонічним типом ставлення до соматичної хвороби. Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан оцінювали з використанням комплексу психодіагностичних методів. Встановлено, що частота ускладнених пологів мала безпосередній вплив на зростання відсотка перинатальної патології, частота якої у II групі становила 42 % та в 1,5 разу перевищувала показник I групи (28,6 %) та III групи (27,6 %). Дистрес плода в пологах мав місце у 2 випадках лише у II групі, що дорівнювало 3,2 %. У I та III групах випадків дистресу плода не було. Характеризуючи результати оцінки за шкалою Апгар, встановлено, що загальний показник на 1-й хвилині був статистично достовірно (<$E p~<<~0,05>) вищим у I групі порівняно з відповідним показником II групи. Частота затримки росту плода, при розрахунку за масо-ростовими параметрами, у II групі становила 30,7 % та була вищою за відповідний показник I (21,4 %) і III (20,7 %) груп. Відсоток недоношених новонароджених у II групі (8,1 %) більш ніж у 2 рази (<$E p~<<~0,05>) перевищував відповідний показник у I (3,6 %) та III (3,5 %) групах. Слід зазначити, що у II групі відмічалася антенатальна загибель плода в терміні 39 тижнів. Висновки: застосування розробленої та впровадженої програми медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних сприяє статистично достовірному (<$E p~<<~0,05>) зниженню частоти ускладнень у пологах і перинатальних ускладнень порівняно з жінками, які відмовились від участі у програмі. Враховуючи позитивний результат застосування програми медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних, впровадження в практику охорони здоров'я запропонованої медичної технології сприятиме поліпшенню результату розродження для матері та плода. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Сюсюка В. Г. Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження / В. Г. Сюсюка // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 3. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_3_12.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |