Мета роботи - вивчити основні ультразвукові та кардіотокографічні показники для проведення оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ. Для з'ясування частоти та особливостей кардіотокографічних та допплерометричних показників матково-плацентарно-плодового кровообігу обстежено 111 вагітних. Критерієм включення пацієнток в основні (I та II) групи була вагітність після ЕКЗ методом ІКСІ. I групу склали 40 вагітних із тільки чоловічим фактором безпліддя, II групу - 40 вагітних із поєднанням чоловічого та жіночого (трубно-перитонеального) факторів безпліддя. Контрольну групу склала 31 вагітна без соматичної та гінекологічної патології. Усім вагітним проведено ультразвукове дослідження, що включало: фето-, плацентометрію; допплерометрію. Стан плода оцінено за допомогою кардіотокографії із застосуванням нестресового тесту. Вивчення перебігу вагітності у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ залежно від причини безпліддя вказує на особливості формування і функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних II групи. Ці особливості характеризуються порушенням матково-плацентарно-плодової гемодинаміки - підвищенням індексів резистентності: у маткових артеріях - до <$E0,73~symbol С~0,03>, артеріях пуповини - до <$E0,68~symbol С~0,02>, басейні середньомозкової артерії - до <$E0,81~symbol С~0,02>, що вказує на напруження компенсаторних реакцій та формування плацентарної недостатності. Висновки: у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ розвивається хронічна плацентарна дисфункція та дистрес плода. При зростанні терміну вагітності в них відбувається пригнічення функціональної активності та компенсаторних можливостей фетоплацентарної системи, що супроводжується зниженням матково-плацентарно-плодового кровообігу.

  Повний текст PDF - 615.313 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"