Розглянуто проблему людини на зламі XX і XXI ст. у векторі філософської антропології. Це період "постантропології", де людина перебуває в ситуації "людської кризи", для якої характерним є те, що в неї виникло ясне усвідомлення того, коли людина не є більше володарем у Всесвіту, що в неї з'явилося усвідомлення власного кінця. Для розв'язання цієї проблеми має змінитися природа людини, її ментальність. Тому виникає необхідність: методологічної рефлексії культури для того, щоб культура була поставлена в безпосередній зв'язок з людиною як родовим єством; підвищувати рівень екологічної культури та почуття соціальної відповідальності людини; відкинути зазіхання на панування над природою, установку на безмежний прогрес у техніці та матеріальному зростанні; відмови від ментальності тоталітарної культури як породження і невід'ємного атрибуту тоталітарної системи суспільства; естетики життя.

  Повний текст PDF - 971.29 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"