Резистентність до протимікробних препаратів серед клінічних ізолятів, виділених при інфекції сечових шляхів у дітей

Водяник, А. А.; Гречуха, Є. О.; Понятовський, В. А.; Гнилоскуренко, Г. В.; Корнійко, І. О.

Інфекція сечових шляхів (ІСШ) - одна з основних причин госпіталізації дітей до стаціонару. Однією з основних причин неефективного лікування ІСШ у дітей є антибіотикорезистентність збудників ІСШ. Мета дослідження - визначення стану поширеності антибіотикорезистентності серед збудників ІСШ. Дослідження антибіотикорезистентності проводилося на 61 клінічному ізоляті, що було виділено зі зразків сечі дітей, яких було госпіталізовано з приводу захворювання на різні форми ІСШ. Визначення чутливості до 23 антимікробних препаратів здійснювалося за допомогою методу антимікробних дисків з подальшим визначенням зон затримок росту. Найбільшу ефективність щодо збудників ІСШ мали представники групи аміноглікозидів (амікацин - до 91,9 % клінічних ізолятів, гентаміцин - до 82 %). Цефалоспорини III покоління мали різний рівень антибіотикорезистентності, що коливалася у межах від 11,8 % (цефтизоксим) до 42,5 % (цефподоксим). Зберігається високий рівень чутливості до синтетичних протимікробних препаратів: чутливість до фурагіну становила 89,8 %, до фосфоміцину - 86,5 %. Висновки: рівень антибіотикорезистентності щодо збудників ІСШ значно варіює у різних антибактеріальних препаратів, а також залежно від форми ІСШ, тому проведення дослідження антибіотикорезистентності є важливим етапом в лікуванні хворих на ІСШ.