Проаналізовано способи й засоби творення історичних українських ойконімів: суфіксальний, суфіксально-префіксальний, складання, ономатизація, трансономатизація, ойконіми і синтаксичні словосполучення, їх структура. За джерело дослідження взято пам'ятки сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України другої половини ХVII - XVIII ст. Установлено, що кількісний склад ойконімів є найбільшим серед інших топонімічних класів. Пояснено це загальними нормами ведення діловодства ратушними писарями. Репертуар суфіксів, що слугують засобом творення ойконімів, обмежений. Як свідчить аналіз, уже формується склад суфіксів з топонімічним значенням, і саме вони є продуктивними. Не всі засоби творення активні. Найпродуктивнішими способами творення виявилися такі, як суфіксальний, ономатизація апелятивів, трансономатизація, лексикалізація синтаксичних словосполучень і топонімів. Значна частина їх залишилася в активному українському топоніміконі.

  Повний текст PDF - 193.58 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"