Досліди проведено на експериментальній моделі синдрому інсулінорезистентності (ІР), яка відтворена на кролях шляхом підшкірного уведення дексаметазону із розрахунку 15 мкг/кг. Піоглітазон застосовано в лікувальному та профілактичному режимах. Застосування дексаметазону протягом 8 тижнів супроводжувалося розвитком основних компонентів синдрому ІР. Різко пригнічувалася чутливість до інсуліну, значно підвищився вміст у крові глікозильованого гемоглобіну. Паралельно розвивалася дисліпідемія на тлі активації системного запалення, оксидантного стресу та модифікації ліпопротеїнів (ЛП) із значним збільшенням вмісту в крові їх атерогенних форм. Застосування піоглітазону супроводжувалось усуненням або зменшенням вираженості ІР із нормалізацією не тільки метаболічного статусу, але й зменшенням вираженості системного запалення, перекисної активації ліпідів, проатерогенної та імуногенної модифікації ЛП крові. Ці дані дозволяють розглядати піоглітазон не тільки як антидіабетичннй засіб, але і як перспективний препарат у лікуванні метаболічного синдрому та профілактиці атеросклерозу.

  Повний текст PDF - 272.354 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"