Обстежено 23-х хворих після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). Середній вік хворих становив 56,7 року. Повторний ІМ визначали у 38,4 %, серцеву недостатність I - III функціональних класів - у 100 %. Хворим проводили загальноклінічне обстеження, ЕКГ, ехоКГ та вивчали ліпідний спектр крові. Стандартне комплексне лікування протягом 2-х років включало інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту периндоприл по 5 - 10 мг/доба, beta-адреноблокатор бісопролол по 5 - 10 мг/доба, протисклеротичний препарат аторвастатин по 20 мг/доба та ацетилсаліцилову кислоту по 75 мг/доба. В обстежених хворих після проведеного лікування визначали поступове досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) через 3, 6, 12 та 24 міс. Концентричну гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ) до лікування виявлено у 47,8 %, ексцентричну - у 52,2 % хворих. Під час вивчення ступеня ГЛШ I (початковий) до лікування визначали у 4,3 %, II (помірний) - у 26,1 %, III (значний) - у 69,6 %, що свідчить про розвиток ремоделювання серця. Після проведеного лікування виявлено виражене зменшення III (значний) ступеня і перехід його в II (помірний) та I (початковий) ступінь ГЛШ за рахунок більш та менш виражених змін ремоделювання ЛШ. Одержані дані надають змогу більш детально і адекватно оцінити структурно-функціональні зміни в міокарді та визначити регрес ГЛШ на фоні досягнення цільового рівня АТ, що має важливе значення у практичній кардіології.

  Повний текст PDF - 687.592 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"