Рак підшлункової залози (РПЗ) є одним з найпоширеніших в структурі онкологічної смертності. Комбінації фторпіримідинів та гемцитабіну давно й активно використовується в паліативній хіміотерапії пацієнтів із РПЗ. В ад'ювантній терапії при РПЗ таку комбінацію вперше впровадили в Японії в 2002 р. Ця комбінація може впливати на довгострокову виживаність, але її ефект значно відрізняється серед різних груп пацієнтів, залежно від фенотипу пухлини. Мета дослідження - встановлення взаємозв'язку між інтратуморальною експресією hENT1 та ефективністю схеми гемцитабін + тегафур (ГемТег) в ад'ювантному режимі у хворих на РПЗ. До дослідження залучено 62 пацієнти, яким було виконано радикальну резекцію з приводу РПЗ з 2012 по 2016 р. Усі хворі починали ад'ювантну хіміотерапію за новою схемою ГемТег не раніше ніж через 2 тиж після операції. Протокову аденокарциному підшлункової залози попередньо до імуногістохімічного дослідження діагностовано у всіх препаратах при рутинному гістологічному дослідженні. Експресію hENT1 визначали імуногістохімічно. Загальну виживаність оцінювали за методом Каплана - Мейєра, а порівнювали за допомогою log-rank тесту. При ад'ювантному лікуванні за схемою ГемТег виживаність хворих з високим рівнем hENT1 значно перевищувала виживаність пацієнтів із низьким рівнем hENT1 (р = 0,005). Медіана загальної виживаності становила 36 та 20 міс для хворих із високим та низьким рівнем hENT1 відповідно. Таким чином, рівень виявленої імуногістохімічним методом експресії hENT1 у пухлинах хворих на РПЗ можна використовувати для прогнозування відповіді на поліхіміотерапію за схемою ГемТег в ад'ювантному режимі.

  Повний текст PDF - 169.415 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"