Проведено експериментальне дослідження можливості збільшення ефективності протипухлинної дії магніточутливого нанокомплексу (МК) на основі наночастинок оксиду заліза і доксорубіцину (ДР) у разі електромагнітного опромінення (ЕО) клітин аденокарциноми. Використано клітини мишей лінії LL та клітини людини А-549. Досліджено вплив МК на основі наночастинок Fe3O4 з КСl та ДР за ЕО з частотою 40 МГц. Підрахунок живих та загиблих клітин здійснено за допомогою камери Горяєва. Для аналізу індукції апоптозу та розподілу пухлинних клітин за фазами клітинного циклу проведено проточну цитофлуориметрію. За допомогою імуноцитохімічного методу досліджено експресію топоізомерази II. Парамагнітний ДР, який входив до складу МК, мав більший цитотоксичний ефект, ніж офіцінальний ДР, а додаткове ЕО ініціювало подальше підвищення загибелі клітин LL та А-549. Комбінована дія ЕО та МК найбільш істотно збільшувала кількість апоптотичних клітин LL. Для клітин А-549 найбільший рівень індукції апоптозу спостерігали після використання МК без ЕО. Комбінована дія ЕО з одним із препаратів - офіцінальним ДР, парамагнітним ДР або МК - ініціювала суттєве зменшення процентного розподілу клітин LL та А-549 в S-фазі клітинного циклу. Обробка клітин парамагнітним ДР або МК більш ефективно знижувала експресію топоізомерази II в клітинах А-549, ніж офіцінальний ДР.

  Повний текст PDF - 589.86 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"