Здійснено темплатний золь гель синтез мезопористих кремнеземів типу МСМ-41 за присутності азобарвників (алізаринового жовтого та метилового червоного) як котемплатів і силанів, одержаних на їх основі, як структуроутворювальних компонентів. За результатами низькотемпературної адсорбції десорбції азоту встановлено, що використання азобарвників або барвниквмісних силанів у золь-гель синтезі призводить до суттєвого зростання питомої поверхні і загального об'єму пор, а також зменшення діаметра пор одержаних мезопористих органокремнеземів. Рентгенофазовим аналізом доведено формування гексагонально впорядкованої структури мезопор у синтезованих органокремнеземах. Шляхом візуалізації мезопористої структури методом трансмісійної електронної мікроскопії показано, що всі синтезовані органокремнеземи мають гексагонально впорядковану будову циліндричних пор, входи до яких орієнтовані назовні частинок, що забезпечує доступність функціональних груп для молекул сорбата. Одержані органокремнеземи типу МСМ-41 використано для вивчення сорбції барвників із розведених фосфатних буферних розчинів залежно від їх рівноважної концентрації, рН середовища та тривалості контакту. Встановлено, що найбільш ефективна сорбція алізаринового жовтого відбувається за рН 3, а метилового червоного за рН 2,5 - 5,0. Аналіз кінетичних кривих із використанням моделей Лагергрена, Хо МакКея та Вебера Морріса показав, що процес сорбції азобарвників органокремнеземами описується кінетичною моделлю псевдодругого порядку. За моделями Ленгмюра, Фрейндліха, Редліха - Петерсона та Брунауера - Еммета - Теллера розраховано параметри рівноважної сорбції алізаринового жовтого та метилового червоного на органокремнеземах типу МСМ-41. Вивчено сорбцію ряду кислотних барвників з їх індивідуальних розчинів за рН 4,8. Встановлено, що хімічна іммобілізація метилового червоного на поверхні кремнезему призводить до збільшення сорбції кислотних барвників. Підтверджено внесок у процес їх сорбції кооперативних взаємодій, що виникають між ароматичними групами азобарвників, іммобілізованих у поверхневому шарі кремнеземів, і молекулами барвників, що постачаються з розчину. Модифікування поверхні кремнеземів схильними до самоагрегації барвниками є перспективним шляхом хімічного дизайну сорбційно-активних матеріалів.

  Повний текст PDF - 3.283 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"