Наукова періодика України Clinical endocrinology and endocrine surgery


Тарасенко С. О. 
Гемодинаміка у пацієнтів із тиреотоксикозом: інгаляційна VS тотальна внутрішньовенна анестезія / С. О. Тарасенко, С. О. Дубров, О. О. Єфімова, В. Л. Руденко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_7
Мета роботи - порівняння показників гемодинаміки у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу (СТ) під час операції тиреоїдектомії у разі застосування інгаляційної (ІА) або тотальної інтравенозної анестезії (ТІВА). У дослідження було включено 88 пацієнтів із СТ, яким було виконано тиреоїдектомію. Залежно від виду базової анестезії пацієнтів було розподілено на 2 групи: група "збалансована аналгезія-севофлуран" (ЗА-С) - 44 пацієнти, група "збалансована аналгезія-пропофол" (ЗА-П) - 44 пацієнти. У досліджених групах відзначено, що на 2-му етапі під час подання пацієнта до операційної достовірно (p << 0,001) підвищується СрАТ на <$E7,31~symbol С~0,01~%>, <$E8,22~symbol С~0,02~%> відповідно в групах ЗА-С і ЗА-П у порівнянні з 1-м етапом. Після ввідної анестезії на 3-му етапі відзначено достовірно (p << 0,001) за критерієм Уїлкоксона найнижчі показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд у всіх дослідних групах. При цьому в групах ЗА-С та ЗА-П відмічено достовірну різницю (p << 0,01) за критерієм Уїлкоксона між абсолютними даними СрАТ, ПТ, АТс, АТд і відсотками коливання цих показників. СрАТ на 3-му етапі склав <$E77,57~symbol С~1,14> мм рт. ст. у підгрупі ЗА-С і <$E69,12~symbol С~1,16> мм рт. ст. у підгрупі ЗА-П. Зниження склало <$E24,32~symbol С~0,81~%> для підгрупи ЗА-С та <$E33,91~symbol С~0,93~%> у підгрупі ЗА-П (p << 0,01). Але за абсолютними показниками і відносним коливанням АТс, АТд, СрАТ в дослідних групах не відзначено абсолютної та відносної гіпотензії. Під час аналізу параметрів центральної гемодинаміки в дослідних групах відзначено, що первинні показники ХОК та СІ за даними методу esCCO надають змогу одержувати дані, наближені до даних ДопплерЕхоКГ з рівнем кореляції за Спірменом rs = 0,83 для обох груп, ЗА-С і ЗА-П (p << 0,05). На 3-му етапі відзначено достовірне пригнічення ХОК в обох групах, у групі ЗА-С більшою мірою у порівнянні із групою ЗА-П, різниця достовірна, p = 0,0237. На 4-му етапі в групі ЗА-С відзначено статистично достовірне (p << 0,01) зростання ХОК на <$E6,54~symbol С~0,13~%> у порівнянні з 3-м етапом, тоді як на етапі в групі ЗА-П відзначено подальше зниження ХОК до <$E5,14~symbol С~0,14> л/хв (недостовірно з 3-м етапом, p = 0,606). На наступних 5 - 7 етапах відзначено стабілізацію показників ХОК, СІ в обох групах, але зберігається достовірна різниця з 1-м та 2-м етапами. На 7-му етапі була відсутня статистична різниця між показниками СрАТ, ЧСС, АТс, АТд між групами. Висновки: встановлено, що ІА і ТІВА негативно впливають на показники гемодинаміки. Найбільше зниження показників гемодинаміки відзначено на 3-му етапі (індукції анестезії), у групі ТІВА достовірно більше, ніж за ТІВА пропофолом. Відзначено статистично значущу різницю між групами ІА та ТІВА на цьому етапі між показниками АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЗПСО, ХОК. На наступних 4 - 6-му етапах відзначено стабілізацію параметрів гемодинаміки. Не відзначено відстроченого негативного впливу загальної анестезії як севофлураном, так і пропофолом на 6 - 7-му етапах. Встановлено сильний кореляційний зв'язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, одержаними за допомогою ДопплерЕхоКГ та методом esCCO, rs = 0,83 для обох груп ЗА-С і ЗА-П.Мета роботи - порівняння показників гемодинаміки у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу (СТ) під час операції тиреоїдектомії у разі застосування інгаляційної (ІА) або тотальної інтравенозної анестезії (ТІВА). У дослідження було включено 88 пацієнтів із СТ, яким було виконано тиреоїдектомію. Залежно від виду базової анестезії пацієнтів було розподілено на 2 групи: група "збалансована аналгезія-севофлуран" (ЗА-С) - 44 пацієнти, група "збалансована аналгезія-пропофол" (ЗА-П) - 44 пацієнти. У досліджених групах відзначено, що на 2-му етапі під час подання пацієнта до операційної достовірно (p << 0,001) підвищується СрАТ на <$E7,31~symbol С~0,01~%>, <$E8,22~symbol С~0,02~%> відповідно в групах ЗА-С і ЗА-П у порівнянні з 1-м етапом. Після ввідної анестезії на 3-му етапі відзначено достовірно (p << 0,001) за критерієм Уїлкоксона найнижчі показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд у всіх дослідних групах. При цьому в групах ЗА-С та ЗА-П відмічено достовірну різницю (p << 0,01) за критерієм Уїлкоксона між абсолютними даними СрАТ, ПТ, АТс, АТд і відсотками коливання цих показників. СрАТ на 3-му етапі склав <$E77,57~symbol С~1,14> мм рт. ст. у підгрупі ЗА-С і <$E69,12~symbol С~1,16> мм рт. ст. у підгрупі ЗА-П. Зниження склало <$E24,32~symbol С~0,81~%> для підгрупи ЗА-С та <$E33,91~symbol С~0,93~%> у підгрупі ЗА-П (p << 0,01). Але за абсолютними показниками і відносним коливанням АТс, АТд, СрАТ в дослідних групах не відзначено абсолютної та відносної гіпотензії. Під час аналізу параметрів центральної гемодинаміки в дослідних групах відзначено, що первинні показники ХОК та СІ за даними методу esCCO надають змогу одержувати дані, наближені до даних ДопплерЕхоКГ з рівнем кореляції за Спірменом rs = 0,83 для обох груп, ЗА-С і ЗА-П (p << 0,05). На 3-му етапі відзначено достовірне пригнічення ХОК в обох групах, у групі ЗА-С більшою мірою у порівнянні із групою ЗА-П, різниця достовірна, p = 0,0237. На 4-му етапі в групі ЗА-С відзначено статистично достовірне (p << 0,01) зростання ХОК на <$E6,54~symbol С~0,13~%> у порівнянні з 3-м етапом, тоді як на етапі в групі ЗА-П відзначено подальше зниження ХОК до <$E5,14~symbol С~0,14> л/хв (недостовірно з 3-м етапом, p = 0,606). На наступних 5 - 7 етапах відзначено стабілізацію показників ХОК, СІ в обох групах, але зберігається достовірна різниця з 1-м та 2-м етапами. На 7-му етапі була відсутня статистична різниця між показниками СрАТ, ЧСС, АТс, АТд між групами. Висновки: встановлено, що ІА і ТІВА негативно впливають на показники гемодинаміки. Найбільше зниження показників гемодинаміки відзначено на 3-му етапі (індукції анестезії), у групі ТІВА достовірно більше, ніж за ТІВА пропофолом. Відзначено статистично значущу різницю між групами ІА та ТІВА на цьому етапі між показниками АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЗПСО, ХОК. На наступних 4 - 6-му етапах відзначено стабілізацію параметрів гемодинаміки. Не відзначено відстроченого негативного впливу загальної анестезії як севофлураном, так і пропофолом на 6 - 7-му етапах. Встановлено сильний кореляційний зв'язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, одержаними за допомогою ДопплерЕхоКГ та методом esCCO, rs = 0,83 для обох груп ЗА-С і ЗА-П.
  Повний текст PDF - 1.579 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Тарасенко С.
  • Дубров С.
  • Єфімова О.
  • Руденко В.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Тарасенко С. О. Гемодинаміка у пацієнтів із тиреотоксикозом: інгаляційна VS тотальна внутрішньовенна анестезія / С. О. Тарасенко, С. О. Дубров, О. О. Єфімова, В. Л. Руденко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_7.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Тарасенко Сергій Олександрович (1978–) (медичні науки)
  • Дубров Сергій Олександрович (медичні науки)
  • Єфімова Олена Олександрівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського