Наукова періодика України Clinical endocrinology and endocrine surgery


Крижановська О. І. 
Геніто-апендикулярний синдром у жінок раннього репродуктивного віку як передумова формування тазового больового синдрому в майбутньому / О. І. Крижановська // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 104-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_16
Мета роботи - з'ясувати частоту геніто-апендикулярного синдрому у жінок раннього репродуктивного віку як передумови формування тазового больового синдрому. У цій групі пацієнтів превалюють жінки (68 %), а саме дівчата віком 13 - 16 років та жінки раннього репродуктивного віку. За даними 1987 р. П. Ф. Калітєвського (Інститут ім. Скліфосовського), за мікроскопічного дослідження 2000 видалених у випадку ГА апендикулярних відростків загальне число незмінених апендиксів склало 31 % (для жінок - 47 %; для чоловіків - 26 %). Зазначено, що в ряді випадків больовий синдром, симулюючий напад ГА пов'язан із захворюванням внутрішніх статевих органів. Вік, у якому переважають апендектомії у жінок, можливо, пов'язаний із становленням овуляторних менструальних циклів. У нормі жінка не відчуває вихід яйцеклітини з фолікула. Але існує ряд фізіологічних причин, котрі за наявності сприяючих факторів призводять до виникнення патологічних проявів під час овуляції та протягом 48 год після неї. До них належать: ріст фолікула (збільшення домінантного фолікула до необхідних розмірів супроводжується розтягненням капсули; при цьому може виникати больовий синдром); розрив фолікула (в оболонці яєчника наявні нервові закінчення; у разі розриву стінки фолікула ці закінчення збуджуються та передають відповідні імпульси до кори головного мозку, що відчувається жінкою як овуляторний біль); скорочення фаллопієвих труб (переміщення яйцеклітини у порожнину матки проходить унаслідок скорочувальної дії стінок маткових труб; ці скорочення можуть супроводжуватися больовими відчуттями); подразнення очеревини (у разі розриву фолікула в черевну порожнину потрапляє не тільки яйцеклітина, але й оточуюча її рідина, а також невелика кількість крові; унаслідок подразнення очеревини виникає біль). Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб, результатів гістологічного дослідження видалених апендиксів та пізнього післяопераційного періоду у 100 жінок, прооперованих з приводу ГА. Середній вік обстежених <$E17,3~symbol С~1,4> роки. У 65 жінок гістологічно було встановлено флегмонозну стадію запального процесу апендикса, у 59 (90 %) із них у пізньому післяопераційному періоді не відзначався больовий синдром. У 35 жінок гістологічних змін в апендиксі не було, при цьому 16 (45 %) з них відзначили зменшення больового синдрому протягом 12 міс після операції; 19 (55 %) жінок продовжували відчувати біль унизу живота. У 35 % усіх прооперованих жінок (у тому числі зі зміненим та інтактним відростком) у протоколах операцій виявлялося утворення, що тягнулося від брижі апендикса до правого яєчника - зв'язка Кладо, що забезпечує зв'язок правого яєчника з лімфатичною системою ілеоцекального кута й червоподібного відростка, що могло сприяти хибній діагностиці гострого апендициту в прооперованих жінок та формуванню тазового больового синдрому в постопераційному періоді. Висновки: наявність генітоапендикулярного синдрому в жінок раннього репродуктивного віку може сприяти формуванню тазового больового синдрому у постопераційному періоді (у 55 % обстежених). Незадовільна діагностика та невдачі під час лікування больового синдрому в жінок раннього репродуктивного віку можуть бути зумовлені наявністю зв'язки Кладо, через яку нервові імпульси з яєчника можуть досягати червоподібного відростка, імітуючи його запалення.Мета роботи - з'ясувати частоту геніто-апендикулярного синдрому у жінок раннього репродуктивного віку як передумови формування тазового больового синдрому. У цій групі пацієнтів превалюють жінки (68 %), а саме дівчата віком 13 - 16 років та жінки раннього репродуктивного віку. За даними 1987 р. П. Ф. Калітєвського (Інститут ім. Скліфосовського), за мікроскопічного дослідження 2000 видалених у випадку ГА апендикулярних відростків загальне число незмінених апендиксів склало 31 % (для жінок - 47 %; для чоловіків - 26 %). Зазначено, що в ряді випадків больовий синдром, симулюючий напад ГА пов'язан із захворюванням внутрішніх статевих органів. Вік, у якому переважають апендектомії у жінок, можливо, пов'язаний із становленням овуляторних менструальних циклів. У нормі жінка не відчуває вихід яйцеклітини з фолікула. Але існує ряд фізіологічних причин, котрі за наявності сприяючих факторів призводять до виникнення патологічних проявів під час овуляції та протягом 48 год після неї. До них належать: ріст фолікула (збільшення домінантного фолікула до необхідних розмірів супроводжується розтягненням капсули; при цьому може виникати больовий синдром); розрив фолікула (в оболонці яєчника наявні нервові закінчення; у разі розриву стінки фолікула ці закінчення збуджуються та передають відповідні імпульси до кори головного мозку, що відчувається жінкою як овуляторний біль); скорочення фаллопієвих труб (переміщення яйцеклітини у порожнину матки проходить унаслідок скорочувальної дії стінок маткових труб; ці скорочення можуть супроводжуватися больовими відчуттями); подразнення очеревини (у разі розриву фолікула в черевну порожнину потрапляє не тільки яйцеклітина, але й оточуюча її рідина, а також невелика кількість крові; унаслідок подразнення очеревини виникає біль). Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб, результатів гістологічного дослідження видалених апендиксів та пізнього післяопераційного періоду у 100 жінок, прооперованих з приводу ГА. Середній вік обстежених <$E17,3~symbol С~1,4> роки. У 65 жінок гістологічно було встановлено флегмонозну стадію запального процесу апендикса, у 59 (90 %) із них у пізньому післяопераційному періоді не відзначався больовий синдром. У 35 жінок гістологічних змін в апендиксі не було, при цьому 16 (45 %) з них відзначили зменшення больового синдрому протягом 12 міс після операції; 19 (55 %) жінок продовжували відчувати біль унизу живота. У 35 % усіх прооперованих жінок (у тому числі зі зміненим та інтактним відростком) у протоколах операцій виявлялося утворення, що тягнулося від брижі апендикса до правого яєчника - зв'язка Кладо, що забезпечує зв'язок правого яєчника з лімфатичною системою ілеоцекального кута й червоподібного відростка, що могло сприяти хибній діагностиці гострого апендициту в прооперованих жінок та формуванню тазового больового синдрому в постопераційному періоді. Висновки: наявність генітоапендикулярного синдрому в жінок раннього репродуктивного віку може сприяти формуванню тазового больового синдрому у постопераційному періоді (у 55 % обстежених). Незадовільна діагностика та невдачі під час лікування больового синдрому в жінок раннього репродуктивного віку можуть бути зумовлені наявністю зв'язки Кладо, через яку нервові імпульси з яєчника можуть досягати червоподібного відростка, імітуючи його запалення.
  Повний текст PDF - 1.465 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Крижановська О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Крижановська О. І. Геніто-апендикулярний синдром у жінок раннього репродуктивного віку як передумова формування тазового больового синдрому в майбутньому / О. І. Крижановська // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 104-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_16.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського