Мета роботи - вивчити стан статевого дозрівання дітей із синдромом біологічно неактивного гормону росту (СБНГР) й оцінити його вплив на прогнозований зріст (ПЗ) пацієнтів. У дослідженні взяли участь 158 осіб із підтвердженим СБНГР, серед них 111 хлопців та 47 дівчат віком від 3 до 17 років. Оцінка ступеня статевого дозрівання проводилася на підставі вмісту лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, естрадіолу в дівчат, тестостерону загального у хлопців. Розвиток вторинних статевих ознак оцінювали за параметрами шкали Таннера. Визначали цільовий зріст та ПЗ за формулою Блунка В., а також кістковий вік (КВ) за міжнародними стандартами (WW Greulich, SP Pyle, 1993). На момент визначення діагнозу у 128 пацієнтів (81 %, 89 хлопців та 39 дівчат) ознаки статевого дозрівання були відсутні, КВ мав відставання на 2 - 3 роки від паспортного. У 30 дітей (19 %, 22 хворих - хлопці, 8 пацієнтів - дівчата) відзначали початок статевого дозрівання з достовірно підвищеними показниками гонадотропінів і статевих гормонів. Діти молодшого віку (до 6 років, 54 особи) мали найбільше відставання КВ, яке складало <$E3,8~symbol С~0,6> років. У 74 дітей (віком від 7 до 12 років), у яких не було ознак початку статевого дозрівання, відставання КВ від паспортного становило <$E2,9~symbol С~0,5> років. У 30 хворих з активним пубертатним розвитком КВ відставав середнім показником <$E2,3~symbol С~0,08> років. Пацієнти (як хлопці, так і дівчата), у яких уже розпочався статевий розвиток, мають значно гірший ПЗ, ніж хворі, що перебувають у допубертатному стані. Висновки: пацієнти із СБНГР мають нормальний статевий розвиток зі схильністю до раннього. Зазначено зворотній зв'язок між віком пацієнтів та затримкою КВ: чим менший вік дітей із СБНГР, тим більшу затримку КВ вони мають. У дітей з активним статевим розвитком визначається достовірно нижчий ПЗ у порівнянні із хворими без ознак пубертації. Гендерну різницю у визначенні ПЗ залежно від статевого дозрівання не зазначено.Мета роботи - вивчити стан статевого дозрівання дітей із синдромом біологічно неактивного гормону росту (СБНГР) й оцінити його вплив на прогнозований зріст (ПЗ) пацієнтів. У дослідженні взяли участь 158 осіб із підтвердженим СБНГР, серед них 111 хлопців та 47 дівчат віком від 3 до 17 років. Оцінка ступеня статевого дозрівання проводилася на підставі вмісту лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, естрадіолу в дівчат, тестостерону загального у хлопців. Розвиток вторинних статевих ознак оцінювали за параметрами шкали Таннера. Визначали цільовий зріст та ПЗ за формулою Блунка В., а також кістковий вік (КВ) за міжнародними стандартами (WW Greulich, SP Pyle, 1993). На момент визначення діагнозу у 128 пацієнтів (81 %, 89 хлопців та 39 дівчат) ознаки статевого дозрівання були відсутні, КВ мав відставання на 2 - 3 роки від паспортного. У 30 дітей (19 %, 22 хворих - хлопці, 8 пацієнтів - дівчата) відзначали початок статевого дозрівання з достовірно підвищеними показниками гонадотропінів і статевих гормонів. Діти молодшого віку (до 6 років, 54 особи) мали найбільше відставання КВ, яке складало <$E3,8~symbol С~0,6> років. У 74 дітей (віком від 7 до 12 років), у яких не було ознак початку статевого дозрівання, відставання КВ від паспортного становило <$E2,9~symbol С~0,5> років. У 30 хворих з активним пубертатним розвитком КВ відставав середнім показником <$E2,3~symbol С~0,08> років. Пацієнти (як хлопці, так і дівчата), у яких уже розпочався статевий розвиток, мають значно гірший ПЗ, ніж хворі, що перебувають у допубертатному стані. Висновки: пацієнти із СБНГР мають нормальний статевий розвиток зі схильністю до раннього. Зазначено зворотній зв'язок між віком пацієнтів та затримкою КВ: чим менший вік дітей із СБНГР, тим більшу затримку КВ вони мають. У дітей з активним статевим розвитком визначається достовірно нижчий ПЗ у порівнянні із хворими без ознак пубертації. Гендерну різницю у визначенні ПЗ залежно від статевого дозрівання не зазначено.

  Повний текст PDF - 1.54 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"