Вагітність у разі патології щитоподібної залози (ЩЗ) створює особливу проблему, яку мають спільно розв'язувати акушер-гінеколог та ендокринолог. Крім того, ендокринопатії досить часто поєднуються із соматичною патологією, що створює додаткові труднощі в тактиці спостереження за вагітними та розродження. В організмі вагітної у разі патології ЩЗ відбувається перебудова, яка відрізняється від змін за умов фізіологічної вагітності. Мета роботи - встановити особливості функціонування фетоплацентарного комплексу у пацієнток із патологією ЩЗ. Під спостереженням перебували 85 жінок у терміні від 6 до 40 тиж вагітності. До першої групи увійшли 23 пацієнтки з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ), до другої - 20 вагітних із дифузним токсичним зобом (ДТЗ), до третьої - із гіпотиреозом (n = 22). Контрольна група складалася з 20 вагітних без будь-якої ендокринної патології. Під час визначення гормонів ЩЗ у жінок із ДТЗ відзначалося зниження рівнів ТТГ за вищого рівня вТ4, однак у другому і третьому триместрах ці показники не відрізнялися від нормальних на тлі проведеного лікування. Притаманні жінкам із патологією ЩЗ порушення гомеостазу навіть за умов компенсованого її перебігу призводять до розвитку ускладнень вагітності і пологів, серед яких найчастішими є загроза переривання (77,2 %) і гестоз (63,6 %). Найбільш виражені ускладнення спостерігалися в групі жінок із гіпотиреозом і ДТЗ. Висновки: клініко-лабораторні ознаки фетоплацентарної недостатності, за критеріями сучасних ультразвукових і функціональних методів дослідження, встановлено у 86,4 % вагітних із гіпотиреозом, 55 % - із ДТЗ, 39,1 % - із ДНЗ. Декомпенсована форма плацентарної недостатності переважно ви являлася в жінок із гіпотиреозом і досягала 31,8 % випадків.Вагітність у разі патології щитоподібної залози (ЩЗ) створює особливу проблему, яку мають спільно розв'язувати акушер-гінеколог та ендокринолог. Крім того, ендокринопатії досить часто поєднуються із соматичною патологією, що створює додаткові труднощі в тактиці спостереження за вагітними та розродження. В організмі вагітної у разі патології ЩЗ відбувається перебудова, яка відрізняється від змін за умов фізіологічної вагітності. Мета роботи - встановити особливості функціонування фетоплацентарного комплексу у пацієнток із патологією ЩЗ. Під спостереженням перебували 85 жінок у терміні від 6 до 40 тиж вагітності. До першої групи увійшли 23 пацієнтки з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ), до другої - 20 вагітних із дифузним токсичним зобом (ДТЗ), до третьої - із гіпотиреозом (n = 22). Контрольна група складалася з 20 вагітних без будь-якої ендокринної патології. Під час визначення гормонів ЩЗ у жінок із ДТЗ відзначалося зниження рівнів ТТГ за вищого рівня вТ4, однак у другому і третьому триместрах ці показники не відрізнялися від нормальних на тлі проведеного лікування. Притаманні жінкам із патологією ЩЗ порушення гомеостазу навіть за умов компенсованого її перебігу призводять до розвитку ускладнень вагітності і пологів, серед яких найчастішими є загроза переривання (77,2 %) і гестоз (63,6 %). Найбільш виражені ускладнення спостерігалися в групі жінок із гіпотиреозом і ДТЗ. Висновки: клініко-лабораторні ознаки фетоплацентарної недостатності, за критеріями сучасних ультразвукових і функціональних методів дослідження, встановлено у 86,4 % вагітних із гіпотиреозом, 55 % - із ДТЗ, 39,1 % - із ДНЗ. Декомпенсована форма плацентарної недостатності переважно ви являлася в жінок із гіпотиреозом і досягала 31,8 % випадків.

  Повний текст PDF - 1.519 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"