Наукова періодика України Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія


Целуйко В. Й. 
Фібриляція передсердь при гострому коронарному синдромі: клініко-анамнестичні особливості та вплив на перебіг / В. Й. Целуйко, Ф. Б. Салем, Н. А. Лопіна, І. В. Кузнецов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 1. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_1_6
Мета роботи - визначити клініко-анамнестичні показники, асоційовані з розвитком фібриляції передсердь (ФП) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та оцінити вплив цього порушення ритму на перебіг інфаркту міокарда в госпітальний період. У дослідження, яке мало ретроспективний та проспективний етапи, загалом залучили 206 пацієнтів з ГКС (середній вік (65,00 +- 10,75) року; 63,0 % чоловіків), госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань. До проспективного спостереження залучили 125 пацієнтів з ГКС. Залежно від наявності ФП хворих на ГКС розподілили на дві групи: 1-ша група (n = 65) - хворі з ГКС та ФП, 2-га група (n = 60) - хворі з ГКС без ФП. Хворі з ГКС та ФП були розділені на дві підгрупи: підгрупа 1а - хворі з ГКС, у яких клінічний перебіг у гострий період ускладнився розвитком ФП (n = 51; 77,3 %), та підгрупа 1б - хворі з ФП, відомою раніше (n = 14; 22,7 %). У 1-й групі було статистично значуще більше пацієнтів з ГКС з елевацією сегмента ST, ніж у 2-й (відповідно 86,2 та 61,7 %; p = 0,0021). Більшість хворих мали гостру серцеву недостатність I класу за Killip. При цьому в пацієнтів 1-ї групи частіше реєстрували II і III класи гострої серцевої недостатності за Killip, і ці хворі належали до підгрупи 1а, тобто інфаркт міокарда на тлі ФП мав тяжчий перебіг. У 1-й групі статистично значуще частіше реєстрували анемію (відповідно 29,2 та 10 %; p = 0,0109). У 1-й групі зареєстровано більше хворих із супутнім цукровим діабетом 2-го типу, ніж у 2-й групі (відповідно 33,8 та 25 %). У хворих 2-ї групи тромболізис проводили частіше, ніж у пацієнтів 1-ї групи (відповідно 20 і 10,8 %). У 2-й групі у більшої частки хворих застосовували статини в анамнезі порівняно з пацієнтами 1-ї групи (відповідно 5 і 1,5 %). Також хворі 2-ї групи частіше приймали інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту/блокатори рецепторів ангіотензину II в анамнезі порівняно з пацієнтами 1-ї групи (відповідно 35 і 24,6 %). Госпітальні ускладнення частіше реєстрували в пацієнтів підгрупи 1а, ніж підгрупи 1б. Висновки: результати дослідження свідчать про наявність прямого зв'язку між ризиком розвитку ФП при ГКС та цукровим діабетом, анемією, серцевою недостатністю. У хворих з ГКС та ФП частіше спостерігається розвиток ускладнень у гострий період та формування патологічного зубця Q в подальшому.
  Повний текст PDF - 547.187 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Целуйко В.
  • Салем Ф.
  • Лопіна Н.
  • Кузнецов І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Целуйко В. Й. Фібриляція передсердь при гострому коронарному синдромі: клініко-анамнестичні особливості та вплив на перебіг / В. Й. Целуйко, Ф. Б. Салем, Н. А. Лопіна, І. В. Кузнецов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 1. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_1_6.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Целуйко Віра Йосипівна (медичні науки)
  • Лопіна Наталія Андріївна (медичні науки)
  • Кузнецов Ігор Володимирович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського