Наукова періодика України Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія


Скибчик В. А. 
Клінічний перебіг та ремоделювання лівого шлуночка в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST після первинного стентування коронарних артерій / В. А. Скибчик, Ю. П. Мелень // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 1. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_1_5
Мета роботи - визначити прогностичний вплив первинного стентування коронарних артерій на клінічний перебіг та особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST та діастолічною дисфункцією у госпітальний період. У дослідження залучили 80 пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST, яким було проведено первинне перкутанне коронарне втручання (1-ша група), та 20 пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST, яким не виконували реваскуляризацію міокарда (2-га група, контрольна). Проаналізовано дані коронарографії, на 5-ту добу визначали рівень N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-ProBNP) і ехокардіографічні показники діастолічної функції, при виписуванні пацієнтам проводили велоергометрію для визначення функціонального класу стенокардії та оцінювали якість життя за опитувальником SAQ (Seattle Angina Questionnaire). Середній рівень NT-proBNP у пацієнтів 2-ї групи становив (782,25 +- 17,30) пг/мл, а у хворих 1-ї групи - (300,5 +- 14,3) пг/мл (p << 0,001), що свідчить про статистично значуще менше раннє ремоделювання ЛШ у пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST, яким проведено реваскуляризацію. Діастолічну функцію оцінювали за такими показниками, як співвідношення раннього і пізнього діастолічного наповнення (Е/А) та час сповільнення раннього трансмітрального потоку (DT), які у хворих 1-ї групи становили відповідно 0,89 +- 0,06 і (196 +- 27) м/с, що характерно для діастолічної дисфункції з порушенням процесів релаксації ЛШ, а у хворих 2-ї групи - відповідно 1,17 +- 0,04 і (133 +- 22) м/с, що характерно для рестриктивного типу. Згідно зі шкалою SAQ пацієнти 1-ї групи мали кращу якість життя і вищу толерантність до фізичного навантаження на рівні I - II функціонального класу, визначеного за допомогою велоергометрії, порівняно з пацієнтами без проведеної реваскуляризації. Висновки: у пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST після своєчасно проведеного первинного стентування коронарних артерій встановлено статистично значуще нижчі показники NT-proBNP, який є раннім маркером ремоделювання ЛШ, а також менш виражену діастолічну дисфункцію, що зумовлює при виписуванні зі стаціонару підвищену толерантність до фізичного навантаження і поліпшує якість життя пацієнтів, визначену за опитувальником SAQ.
  Повний текст PDF - 548.881 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Скибчик В.
  • Мелень Ю.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Скибчик В. А. Клінічний перебіг та ремоделювання лівого шлуночка в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST після первинного стентування коронарних артерій / В. А. Скибчик, Ю. П. Мелень // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 1. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_1_5.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Скибчик Василь Антонович (медичні науки)
  • Мелень Юрій Петрович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського