Наведено дані про діагностику та лікування гострого перитоніту у 246 хворих, яким, окрім стандартних клінічних, біохімічних методів, проведено імуноферментні та генетичні дослідження для визначення ролі прозапальних цитокінів (IL1beta), серотоніну у патогенезі запального процесу та розвитку його ускладнень. Показано залежність проявів запалення, його розповсюдження від концентрації в крові IL1beta та варіантами гену IL1beta (-511С/Т), що регулює його секрецію. Доведено зв'язок між вираженістю післяопераційного парезу кишечнику за перитоніту та концентрацією у плазмі крові серотоніну, варіантами гену SERT, які впливають на серотонінергічні механізми скорочення кишечнику. Досліджено процеси пероксидного окиснення, антиоксидантного захисту, необмеженого протеолізу, фібринолітичної активності у реалізації системних реакцій за перитоніту, показано їх індивідуальну варіабельність. На основі проведених досліджень вдосконалено етапи оперативних втручань, схеми медикаментозного лікування та запропоновано методи профілактики різних ускладнень. Такий мультидисциплінарний підхід до діагностики, прогнозування перебігу гострого перитоніту, вибору лікувальної тактики має персоналізований характер і надає змогу значно покращити результати лікування таких хворих, знизити летальність.

  Повний текст PDF - 508.49 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"