Непрямолінійний хід лімфатичних судин, зміщення різних груп і шарів вузлів відносно один одного, а також безліч етапів на шляху лімфовідтоку від кожного органа черевної порожнини в грудну протоку зумовлює різні напрямки поширення лімфи в окремих ланках лімфатичного шляху. Ці напрямки трапляються у вигляді відхилень відтікання спереду-назад, спереду-вгору-назад, спереду-вниз-назад, спереду-вгору-вниз-назад, спереду-вниз-вгору-назад і в бічні сторони. Зазначені дані анатомічних досліджень засвідчують про достатність клапанів лімфатичних судин і визначальної їх ролі в напрямку поширення рідини через останні за відсутності перешкод впродовж лімфатичного шляху. Лімфовідтік відбувається за умов норми ортоградним шляхом у напрямку, зумовленому будовою клапанів лімфатичних судин. Ретроградний відтік виникає лише за наявності перешкод на шляху природного лімфовідтоку. Однак і за цих умов ретроградний відтік існує недовго (кілька днів), оскільки колатералі, що швидко розвиваються та існують і за природних умов, але мають значення резервних, включаються в лімфовідтік у разі порушення його основного шляху та відновлюють рух рідини по лімфатичних судинах у природному напрямку. Таким чином, ретроградний відтік, якщо навіть припустити можливість його виникнення у людини, що малоймовірно, враховуючи особливості будови лімфатичної системи, практичного значення не має.

  Повний текст PDF - 456.605 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"