Рослини роду Iris (Iridaceae) мають давню історію застосування у традиційній медицині різних країн як альтернативний проносний, тонізувальний, відхаркувальний, сечогінний засіб, для лікування захворювань жовчного міхура, печінки, водянки, для очищення крові, венеричних інфекцій, лихоманки, жовчних інфекцій і для лікування захворювань серця. Кореневища ірисів є багатим джерелом вторинних метаболітів, серед яких переважають флавоноїди. Клінічні дослідження речовин із ірисів надали позитивні результати при лікуванні раку, бактеріальних і вірусних інфекцій. Продовжуючи пошук нових біологічно активних сполук з рослин родини ірисові - Iridaceae з етанольного екстракту кореневищ ірису угорського - Iris hungarica Waldst. et Kit., поширеного на території України, вперше виділено 3 нові для даного виду ізофлавоноїди: іригенін, іристекторигенін В і його глюкозид іристекторин В. Структуру речовин охарактеризовано як 5,7,3'-тригідрокси-6,4',5'-триметоксіізофлавон, 5,7,4'-тригідрокси-6,3'-диметоксіізофлавон та іристекторигенін В-7-O-<$E beta>-D-глюкопіранозид, відповідно. Речовини одержано за допомогою методу колонкової хроматографії на силікагелі з етилацетатної фракції кореневищ ірису за послідовного елюювання розчинником хлороформ - етанол різної концентрації. Структуру речовин встановлено за допомогою хімічних і спектральних методів та у порівнянні з літературними даними.

  Повний текст PDF - 397.949 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"