Храми на Русі XI - XIV ст. - репрезентанти міст та міської культури. Важливим елементом їхнього оздоблення були різноколірні полив'яні керамічні плитки. Їх почали використовувати ще на початках храмового будівництва в Україні. Протягом тривалого існування долівки у храмах зазнавала неодноразового перенастилання. На Волині, де храмова архітектура традиційно взорувалася на київську, але були присутніми сильні впливи Заходу, формати долівкових плиток протягом XI - XIV ст. зазнають різноманітних змін. Декоративне оздоблення долівок волинських храмів привертало увагу дослідників вже від перших розкопок, проведених у 1886 р. в Успенському соборі Володимира. Проте найкраще вивченими, завдяки розкопкам М. В. Малевської, на сьогодні є долівки храму св. Івана Богослова у Луцьку. Археологічні розкопки волинських міст вказують на значне поширення керамічних набірних підлог. Унаслідок впливам із Заходу у XIV ст. у Володимирі та Лучеську починають використовувати рельєфні плитки. Із занепадом Галицько-Волинської держави традиція використання різнокольорових плиток у храмах поступово занепадає. Узагальнений археологічний матеріал вказує на складну історію цього елементу декорування храмів, яку належиться детальніше вивчати.

  Повний текст PDF - 209.123 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"