Показано, що навчальний процес у ВНЗ є доцільною послідовністю педагогічних операцій, яка обумовлюється, спрямовується та підтримується супутнім інформаційним забезпеченням навчальних завдань. Інформаційні технології стаціонарного, заочного та дистанційного навчання лежать в основі побудови структури та змісту як конкретних навчальних дисциплін, так і окремих спеціальностей. Проведений аналіз літератури з питань філософії та теорії навчання у ВНЗ показав, що підвищення якості освіти та розвиток його нових форм є стійкою тенденцією останнього часу. Якоюсь мірою це підтверджується появою відповідних структур на місцевому (відділи забезпечення якості освіти при університетах) і державному (національне агентство з забезпечення якості вищої освіти) рівнях. Ми стали свідками Болонської системи освіти з її відповідними плюсами та мінусами. У цей час ми стикаємося з новим викликом, пов'язаним зі зміною парадигми освіти. Суть нової парадигми освіти полягає в заміні підходу, заснованого на знаннях, так званим компетентнісним підходом. Запропоновано новий "технологічний" підхід до стратегії та тактики розвитку педагогічної системи вищої освіти (в межах відомої тенденції "сталого розвитку"), згідно з яким введено такі нові поняття як педагогічна система, педагогічні операції та їх складові частини, що разом зумовлює методику побудови програм навчальних дисциплін і технологію викладання. Показано, що робоча навчальна програма академічної дисципліни є складною ієрархічною системою, елементи якої знаходяться на різних рівнях співпідпорядкованості (згідно з деревом цілей) і залежать від індивідуальної вихідної підготовки учнів. Причому, методика побудови ієрархічної навчальної дисципліни (курсу) зумовлює і спосіб її оцінки при контролі якості, як навчальної дисципліни (курсу), так і профілюючої кафедри, на якій ця дисципліна створена. Висвітлено особливості прийнятої останнім часом студенто-центрованої (студенто-орієнтованої) технології освіти, відповідно до якої збільшена частка виборних навчальних дисциплін, а традиційні програми навчальних дисциплін приймають форму так званого силабуса. Показано взаємозв'язок науково-дослідної та навчально-просвітньої діяльності викладача, який має бути відображений у розробленій навчальній програмі курсу. Якість цієї програми та діяльність відповідної профілюючої кафедри запропоновано оцінювати за критеріями системності, проблемності та активності курсу.

  Повний текст PDF - 1.114 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"