На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, за якої замовник проявляє велику зацікавленість у забезпеченні доступності наповнення Web-сайту. Причиною цього є те, що забезпечення доступності надає можливість розширити цільову аудиторію. Розширення аудиторії передбачається за рахунок забезпечення можливості взаємодії груп користувачів із обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом. При цьому, якість зазначеної взаємодії напряму залежить від рівня доступності інтерфейсу Web-сайту. Перехід до Web-сайтів, що мають середній або навіть високий рівень доступності виконується шляхом реалізації рішень, більшість із яких чітко стандартизована. Однак, при обранні рішення для переведення інтерфейсу Web-сайту на новий рівень доступності, розробники мають вирішити наступну проблему: відсутність розуміння різноманітних видів порушень здоров'я користувачів призводить до того, що в результаті розробки на ринок виходить продукт, який все ще є недоступним для певних груп користувачів. В основному це стосується людей, які мають когнітивні проблеми. Для вирішення даної проблеми запропоновано виконати побудову моделі доступності Web-інтерфейсу, яка враховує основні типи порушень здоров'я користувачів, а також відповідає основним рекомендація стандарту WCAG 2.0. На першому етапі сформульовано модель доступності, яка була названа класичною. Визначення компонент класичної моделі доступності виконано шляхом аналізу існуючих Web-сайтів. Для покращання рівня доступності виконано розробку розширеної моделі доступності. Реалізація даної моделі надає можливість забезпечити не лише покращання якості взаємодії користувача з обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом, а і покращання сприйняття користувачем інформації, яка розміщена на Web-сайті. Апробацію Web-сайту, реалізованого на базі розширеної моделі доступності, виконано в Одеському національному політехнічному університеті. Для виконання експерименту сформовано групу з тридцяти студентів. Люди з обмеженими можливостями складали більш ніж 25 % від загальної кількості студентів. В результаті виконання експерименту доведено, що реалізація розширеної моделі доступності надає можливість покращити кількісні показники наступних параметрів інтерфейсу Web-сайту: якість взаємодії користувачів із Web-інтерфейсом та якість сприйняття користувачами інформації, яка подається на Web-сайті. На основі отриманих результатів сформульовано висновок про покращання рівня доступності Web-інтерфейсу на 20 %.

  Повний текст PDF - 288.701 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"