З метою вивчення частоти розвитку ремісії у молодих дорослих пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артитом (ЮРА) на етапі переходу з дитячої до дорослої служби охорони здоров'я та чинників, які сприяють її розвитку, обстежено 165 дорослих пацієнтів з різних регіонів України, яким встановлено діагноз ЮРА за ILAR критеріями. Пацієнтів було обстежено на базі Олександрівської міської клінічної лікарні м. Київ у період 2015 - 2018 рр. з оцінкою тривалості захворювання, наявності ревматоїдного фактора, антитіл до циклічного цитрулінового пептиду, антинуклеарних антитіл, HLA-B27-антигену активності захворювання за шкалами JADAS-10 та DAS-28, C-реактивного білка, одержаного медикаментозного лікування на момент огляду та в анамнезі, оцінювали якість життя за опитувальником SF-36, наявність рівня депресії за PHQ-9, алекситемії за опитувальником TAS-20. У всіх пацієнтів вивчали стан мінеральної щільності кісткової тканини за допомогою рентгенівської денситометрії з оцінкою T- та Z- показників у різних відділах скелета. Захворювання вважали не активним за DAS-28 << 2,6 та за JADAS-10 << 1 та << 2 для олігоартритичних та поліартритичних варіантів ЮРА відповідно. Усіх пацієнтів було розділено на 2 групи: 1 група - 136 пацієнтів (82,4 %), які на момент огляду мали активне захворювання та II - 29 пацієнтів (17,6 %), які досягли ремісії за DAS-28 чи JADAS-10. Виявлено переважання жінок (58,1 %) в 1 групі a, у порівнянні з II групою (31,0 %). Пацієнти I групи мали більшу тривалість захворювання (p << 0,01), хоча не відрізнялися від II групи за віком дебюту захворювання та за ILAR варіантами ЮРА. У II групі рідше спостерігалось ураження >> 3 суглобів (p << 0,01), артрит кистей (p << 0,01), симетричний артрит (p << 0,01), ентезити (p << 0,01), біль у хребті (p << 0,01). У них рідше була потреба у протезуванні суглобів (p << 0,01), менше деформованих та болючих суглобів (p << 0,05, p << 0,001 відповідно). Однак за рівнем ревматоїдного фактора антитіл до циклічного цитрулінового пептиду, антинуклеарних антитіл та за наявністю HLA-B27-антигену відмінностей не виявлено. За досягнення ремісії покращується фізичне благополуччя пацієнтів (PCS p << 0,001), хоча загальне психічне благополуччя (MCS) не змінюється за SF-36. У пацієнтів з ремісією покращуються такі показники, як фізичне, рольове функціонування та соціальне (PF p << 0,001, RF p << 0,001, SF p << 0,001), біль у тілі (BP p << 0,001), загальне здоров'я (GH p << 0,001), психічне здоров'я (MH p << 0,001). Також виявлено зменшення до нормальних показників рівня депресії за результатами анкетування PHQ-9 (p < <0,05), хоча в обох групах виявлено підвищені рівні алекситемії і за цим показником вони не відрізнялися. Групи не відрізнялися за частотою призначення імунобіологічної терапії, хоча результати потрібно трактувати з обережністю, оскільки в II групі лише 5 (17,1 %) пацієнтів одержували раніше чи на момент огляду імунобіологічгої терапії. У II групі пацієнти частіше не одержували глюкокортикоїдів в анамнезі (p << 0,001) і на момент огляду (p << 0,001). Обидві групи не відрізнялися ні за тривалістю прийому хворобомодифікуючої протиревматичної терапії, ні за дозами метотрексату та сульфосалазину. Висновки: в остеженої групи момлодих дорослих пацієнтів на етапі переходу з дитячої до дорослої служби охорони здоров'я з різних регіонів України ремісію виявлено у 17,6 %, що свідчить про те, що в більшості випадків не досягається ціль лікування T2T. У пацієнтів з активним захворюванням частіше розвивається деформація суглобів і потреба в їх протезуванні, гірше фізичне благополуччя за SF-6, хоча психічне благополуччя страждає як у пацієнтів з активним захворюванням, так і в ремісії в обох групах. Пацієнти з активним захворюванням мають вищий рівень депресії за опитувальником PHQ-9, тоді як пацієнти в ремісії показали відсутність депресії.

  Повний текст PDF - 472.466 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"