Мета роботи - покращити результати лікування пацієнтів на первинну пахвинну грижу шляхом вдосконалення технічних прийомів виконання лапароскопічного хірургічного втручання. Проведено ретроспективний аналіз 125-ти відеолапароскопічних операцій з приводу пахвинної грижі у 112-ти (89,6 %) чоловіків і 13-ти (10,4 %) жінок, віком 17 - 84 (57 +- 19,8) років за методикою трансабдомінальної преперитонеальної пластики (ТАПП) за період з 2013 по 2015 рр. Досліджено місце та довжину розрізу очеревини, якість гемостазу за використання енергії монополярних інструментів і біполярних, використовуючи енергію електрозварювання живих тканин обладнанням "Патонмед", техніку та повноту виділення грижового мішка, вибір типу протеза, його розміри, спосіб фіксації сітки та зашивання очеревини. Висновки: застосування для мобілізації та відновлення цілісності очеревини біполярних ножиць з енергією електрозварювального обладнання "Пагонмед" надає змогу виконати мінімальний розріз очеревини, практично виключити геморагічні ускладнення та прискорити етап відновлення очеревини; виникнення хронічного післяопераційного пахвинного болю пов'язане з методикою фіксації протезу за допомогою стиплерів; використання самофіксуючих сіток у разі лапароскопічної протезної пластики за методикою ТАПП надає змогу уникнути гематом, знизити кількість сером, не викликає хронічного пахвинного болю в післяопераційному періоді; методика електрозварювання м'яких тканин і сучасних протезних матеріалів надає змогу зменшити матеріальні витрати на операцію, що сприяє більшій популяризації лапароскопічного втручання.

  Повний текст PDF - 371.647 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"