Мета дослідження - оцінка якості життя та вдосконалення системи диспансерного спостереження і реабілітації та відновного лікування жінок, які перенесли оперативні втручання на матці. Проведено комплексне обстеження і оперативне лікування 60 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано гістеректомію зі збереженням додатків. Для дослідження використано сучасні високоінформативні ендокринологічні та інструментальні методики. Оцінку одержаних показників проведено безпосередньо після оперативного втручання, через 6, 12 міс та через 3 і 5 років після операції. Якість життя вивчали на основі комплексної оцінки, з використанням модифікованої шкали Nottingham Health Profile (NHP) та дослідженням таких важливих показників як енергійність, сон, емоційній реакції, соціальна ізоляція, фізична активність, больові відчуття. Усі види статистичної обробки виконано за допомогою стандартного пакету "Statistica for Windows - 6,0". Анамнестичні дані надали змогу встановити у обстеженого контингенту пацієнток погіршення соматичного здоров'я з високими показниками захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту, метаболічних порушень (ожиріння, гіпертензивні розлади, фіброзно-кистозна мастопатія), обмінно-ендокринні зміни й оперативні втручання. Репродуктивне здоров'я у жінок з міомою матки характеризувалася тривалим становленням регулярного менструального циклу, його порушенням у періоді пубертату, запальними захворюваннями статевих органів, доброякісними пухлинами яєчників та їх хірургічним втручанням, неадекватною репродуктивною поведінкою з відсутністю або запізнілою реалізацією репродуктивної функції та штучним перериванням вагітності. Через 12 місяців, і особливо через 5 років після оперативного втручання, відзначено прогресивне погіршення функції яєчників, що відображалося у зменшенні їх об'єму за ультразвукового дослідження за рахунок зменшення числа та розмірів фолікулів, погіршення кровопостачання яєчників, зниження кровотоку в басейні внутрішньої здухвинної артерії. Паралельно слід відзначити прогресуючу гіпоестрогенію, причому встановлено чітку кореляцію із віком жінки, якій проведено оперативне втручання. Зміна якості ж у пацієнток із гіперпластичними процесами матки у післяопераційному періоді проявлялася: зниженням фізичної активно у 43,33 % випадків, ростом сексуальних дисфункцій - у 36,66 %, пригніченням психічного стану, конфліктною спрямованістю соціальної поведінки, ослабленням рольових функцій та суб'єктивним погіршенням загального здоров'я та якості життя у 51,66 % випадків. Висновки: оперативне втручання з приводу міоми матки з об'ємом тотальної чи субтотальної гістеректомії сприяє порушенню складних нейроендокринних взаємовідносин в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники - кора наднирників - щитовидна залоза та впливає на кровопостачання, інервацію, лімфовідтік у тазовому дні, у зв'язку з чим післяопераційні синдроми є полігландулярними та полісистемними. Віддалені наслідки після оперативного втручання супроводжуються прогресивною гіпоестрогенією із погіршенням функції яєчників, що відображалося у зменшенні їх об'єму за ультразвукового дослідження, зменшенні числа та розмірів фолікулів, погіршенні кровопостачання яєчників, зниженні кровотоку в басейні внутрішньої здухвинної артерії.

  Повний текст PDF - 379.139 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"