Мета дослідження - розробка нових підходів до прогнозування, профілактики та лікування ускладнень у хворих з високим і дуже високим сумарним серцево-судинним ризиком (ССР) на підставі оцінки стану та впливу на турбулентність серцевого ритму (СР). Обстежено 319 пацієнтів для дослідження ролі турбулентності СР та їх ролі у прогресуванні та формуванні раптової серцевої смерті в серцево-судинному континуумі на основі Холтерівського моніторування СР. Всіх пацієнтів було розподілено на групи: 1-а - пацієнти з ішемічною хворобою серця, але без супутніх факторів ризику, таких як куріння, ожиріння, метаболічний синдром; 2-а група - хворі, які палять тютюн, тривалістю більше 2-х років (особи з дуже високим ССР за шкалою SCORE); 3-а група - пацієнти з метаболічним синдромом, без наявної ішемічної хвороби серця чи артеріальної гіпертензії (особи з високим ССР за шкалою SCORE); 4-а група - контроль, куди увійшло 50 чоловік. У практично здорових людей, з наявним явищем турбулентності СР, спостерігається висока активність симпатичної ланки вегетативної нервової системи, яка більш виражена в пасивний період доби. Для осіб з постінфарктним кардіосклерозом з наявним явищем турбулентності СР, характерна гіперсимпатикотонія, як в активний, так і пасивний період доби, яка пов'язана з високою психоемоційною напругою, і також в регуляції переважає активність центральних над автономними механізмами регуляції. В осіб з ішемічною хворобою серця (кардіосклероз постінфарктний) - психоемоційна напруга і функціональний стан кори головного мозку відіграє важливу роль в патогенезі даного захворювання. В нічний період доби відбувається зниження величини напруги загальної регуляції організму, в основному за рахунок високочастотного компонента варіабельності СР. Висока активність вазомоторного центру та гіперсимпатикотонія, в нічний час, пояснюють високу частоту ускладнень та загострень ішемічної хвороби саме в пасивний період доби. В осіб з дуже високим ССР за шкалою SCORE, у яких діагностовано явище турбулентності серцевого ритму - не спостерігається подовження інтервалу QT. Особливістю цієї групи є помірна сумарна напруга варіабельності СР в активний період доби і наростання її до високих меж в пасивний період, яка пов'язана пропорційно з низькою активністю всіх спектрів. Стрес індекс в осіб з дуже високим ССР за шкалою SCORE у пасивний період знижується у порівнянні з активним періодом доби. Показники акселерації та дицелерації синусового ритму в осіб з дуже високим ССР за шкалою SCORE, були в межах норми. В осіб з високим ССР за шкалою SCORE та наявним явищем турбулентності СР параметри акселерації TCP були нижче норми, а децелераціїї в нормі, вкорочення інтервалу QT в осіб з цієї групи не було встановлено. Висновки: визначення турбулентності СР є досить простим, неінвазивним, доступним, скринінговим методом прогнозування виникнення та протікання серцево-судинних захворювань і раннього виявлення пацієнтів зі схильністю до раптової серцевої смерті в загальній популяції.Мета дослідження - розробка нових підходів до прогнозування, профілактики та лікування ускладнень у хворих з високим і дуже високим сумарним серцево-судинним ризиком (ССР) на підставі оцінки стану та впливу на варіабельність серцевого ритму (ВСР). Було обстежено 603 пацієнта для визначення ролі ВСР у виникненні раптової серцевої смерті у серцево-судинному континуумі. Всіх пацієнтів було розподілено на групи: 1 група - пацієнти з ішемічною хворобою серця (кардіосклероз постінфарктний), але без супутніх факторів ризику таких як куріння, ожиріння, метаболічний синдром; 2 група - хворі, які палять потюн тривалістю більше 2 років; 3 група - пацієнти з метаболічним синдромом без наявної ішемічної хвороби серця чи артеріальної гіпертензії; 4 група - пацієнти з метаболічним синдромом і наявною артеріальною гіпертензією. У контрольну групу увійшло 149 осіб. У пасивний період доби у порівнянні з практично здоровими особами у осіб з постінфарктним кардіосклерозом рівень стресогенності є достовірно нижчим і активність парасимпатичної ланки вегетативної системи більш фізіологічно переважає симпатичну. У осіб з дуже високим ССР за шкалою SCORE достовірно меншою є тривалість інтервалу QT. У нічний час у цих осіб достовірно збільшується активність вазомоторного центру та симпатичної ланки вегетативної нервової системи у порівняні зі здоровими особами. На основі одержаного аналізу можна говорити, що сумарна потужність спектрів ВСР у осіб з дуже високим ССР за шкалою SCORE є нижчою у порівнянні з практично здоровими особами в активний період за рахунок достовірної різниці активності вазомоторного центру та симпатичної ланки вегетативної нервової системи. У пасивний період доби спостерігається аналогічна динаміка, але достовірна різниця є лише по відношенню до активності вазомоторного центру. Суттєвої різниці щодо абсолютних величин показників ВСР у осіб з високим ССР за шкалою SCORE у порівнянні з практично здоровими особами не було встановлено. Висновки: визначення ВСР є досить простим, неінвазивним, доступним, скринінговим методом прогнозування виникнення та перебігу серцево-судинних захворювань, а також раннього виявлення пацієнтів зі схильністю до раптової серцевої смерті в загальній популяції.

  Повний текст PDF - 430.657 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"