Досліджено активність процесів окислювальної модифікації білків та перекисного окиснення ліпідів у щурів за умов тривалого впливу розповсюджених промислових хімічних забруднювачів довкілля - сумішей імідазолінів, що є необхідним для розкриття механізмів їх біологічної дії. Статевозрілі щури-самці лінії WAG піддавалися пероральній затравці за допомогою зонда водними розчинами сумішей щоденно одноразово протягом 30 діб у дозах 1/10 і 1/100 ДЛ50. Спектрофотометричним і хемілюмінесцентним методами на 30-ту добу експериментів визначено вміст альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів нейтрального та основного характеру у гемолізаті еритроцитів, інтенсивність індукованої перекисом водню хемілюмінесценції та рівень ТБК-активних продуктів у сироватці крові, гомогенаті печінки та головного мозку. Суміші імідазолінів з алкільними радикалами C7-9 і C9-15, на 30-ту добу впливу у дозах 1/10 і 1/100 ДЛ50 призводили до статистичио значущого, по відношенню до контролю, підвищенню всіх досліджуваних показників. Найбільш токсичною виявилася суміш імідазолінів з ажільним радикалом C7-9. Одержані результат свідчать про розпиток в організмі щурів за умов тривалої інтоксикації імідазолінвмісиими сумішами окиснювального стресу з деструкцією білкових і ліпідних молекул. Зміни активності процесів окиснювальної модифікації білків і перекисного окислення ліпідів є однією з патогенетичних ланок біохімічних механізмів дії імідазолінвмісних сумішей, що необхідно враховувати при розробленні засобів їх корекції.

  Повний текст PDF - 1.002 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"