Найбільша кількість судинних новоутворень локалізується в щелепно-лицевій ділянці (ЩЛД) і становить 68 - 80 %. В існуючих міжнародних класифікаціях немає чіткої диференціації між судинними пухлинами, вадами розвитку та реактивними процесами судин. На сьогодні найбільш поширеними додатковими методами дослідження є УЗД, ДГ, MPT, КТ, КТА, АГ. Для одержання інформації про форму гемангіоми у повному об'ємі необхідно проведення досліджень у певній послідовності з урахуванням їх інформативності. Мета дослідження - визначення інформативності додаткових методів діагностики, об'єму та послідовності їх застосування для вибору методів лікування судинних новоутворень ЩЛД у дітей. Дослідженню підлягли 141 дитина з гемангіомами ЩЛД віком від 1-го міс до 15-ти років, що знаходилися в клініці кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ ім. О. О. Богомольця за період 2007 - 2013 рр. Для діагностики гемангіом використовувалися УЗД, ДГ, МРТ, КТ, КТА, АГ, ортопантомографія. Скринінг анамнестичних та клінічних даних перед функціональними дослідженнями 141-ї дитини із судинними новоутвореннями виявив, що у 19-ти пацієнтів (13, 4 %) діагноз був невірно сформульованим. Клінічних ознак гемангіоми недостатньо для визначення її морфологічної форми. ДГ судинних новоутворень у 44-х пацієнтів надало змогу виділити форму та особливості СГП залежно від стадії росту та СМ залежно від типу судин. Проведене КТА дослідження АВМ та ВМ у 13-ти дітей чітко віддиференціювало ці види СМ за швидкістю нагромадження контрастної речовини в артеріальну чи венозну та відстрочену фази. За даними МРТ без контрастування здійснити диференціацію між АВМ, ВМ, СГП неможливо, воно доцільно у разі вже встановленої форми гемангіоми, яка планується до видалення. Одержані дані АГ за АВМ та ВМ вказують на доцільність використання її тільки у разі АВМ, бо ВМ на АГ не візуалізується. АГ у разі АВМ застосовується як діагностичний і лікувальний захід. Висновки: діагностика різних форм гемангіом передбачає використання додаткових методів дослідження в наступній послідовності: ДГ, КТА, МРТ, АГ, ДГ є необхідним початковим дослідженням всіх форм гемангіом. Діагностика СГП здійснюється за даними тільки ДГ. Етапом диференціації СМ між собою є КТА за основними показниками - швидкістю нагромадження контрастної речовини у артеріальну фазу (10 - 25 с) - АВМ чи венозну (60 - 90 с) чи/та відстрочену (5 - 10 хв) фази за ВМ. Додатково АВМ вимагає проведення АГ. Кісткові гемангіоми щелеп передбачають обов'язкове проведення ортопантомограми, з подальшим КТА та АГ дослідженнями.

  Повний текст PDF - 1.451 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"