Бактеріологічне дослідження із визначенням характеру мікрофлори надає змогу застосувати раціональну антибіотикотерапію. Мета дослідження - верифікувати за результатами бактеріологічних досліджень з просвіту апендикса й ексудату черевної порожнини видовий склад і проаналізувати чутливість до антибактерійних препаратів. Проаналізовано 356 карт стаціонарних пацієнтів. З метою проведення мікробіологічних досліджень під час операції проводили локальний забір біологічного матеріалу. Досліджено антибактерійну ефективність 33-х лікарських засобів. Виявлено велику частоту аеробно-анаеробних мікробних асоціацій і значну ідентичність мікрофлори червоподібного відростка і ексудату черевної порожнини. Позитивний результат бактеріологічного дослідження гною з черевної порожнини у випадку апендикулярного перитоніту одержано у 44-х (88,0 %) пацієнтів, у 6-ти (12,0 %) - росту флори не було. Найефективнішими виявилися гатіфлоксацин (100,0 %), іміпенем (86,1 %), меропенем (85,7 %). Висновки: у 71,1 % констатовано ріст колоній Escherichia coli як в монокультурі, так і в асоціації з іншими бактеріями, насамперед Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (28,0 %). За результатами проведених досліджень з'ясовано, що виділені бактеріальні культури були чутливими до фторхінолонів, карбапенемів і цефалоспоринів III покоління і не чутливими до антибактерійних середників із груп аміноглікозидів, пеніцилінів, глікопептидів, лінкозамідів, оксазолідонів.Мета роботи - за результатами бактеріологічних досліджень ексудату з черевної порожнини верифікувати видовий склад і проаналізувати чутливість до антибактерійних препаратів виділених та культивованих колоній мікроорганізмів, одержаних під час поліфокального взяття матеріалу в пацієнтів з апендикулярним перитонітом. Проаналізовано карти стаціонарного хворого 356-ти пацієнтів з гострим апендицитом (ГА), прооперованих у 2012 - 2014 рр. у клініці хірургії та ендоскопії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького на базі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львів. Для проведення мікробіологічних досліджень під час операції здійснювали взяття біологічного матеріалу і ексудату з черевної порожнини та купола сліпої кишки. Досліджено антибактерійну ефективність 33-х лікарських засобів. Експрес-діагностика ексудату абдомінального вмісту із фарбуванням матеріалу за Грамом та Калініченком виявила велику частоту аеробно-анаеробних мікробних асоціацій і значну ідентичність мікрофлори червоподібного відростка та ексудату з черевної порожнини, що підтверджує роль автоінфекції у розвитку ГА і перитоніту. З усіх оперованих хворих у 50-ти (14,1 %) діагностовано гнійний перитоніт. Проаналізовано частоту мікробної флори, виявленої у посівах абдомінального ексудату у 50 хворих на ГА, ускладнений гнійним перитонітом. Позитивний результат бактеріологічного дослідження гною з черевної порожнини при апендикулярному перитоніті одержано у 44-ми (88 %) пацієнтів. Найбільшу антибактерійну активність відзначено у цефалоспоринів III покоління, карбапенемів, фторхінолонів IV покоління. Найефективнішими виявилися гатифлоксацин (100,0 %), іміпенем (86,1 %), меропенем (85,7 %). Висновки: ГА - поліетіологічне захворювання, яке має безпосередній зв'язок з мікробіоценозом товстої кишки і зумовлене надмірною колонізацією у цьому біотопі полімікробних асоціацій аеробної грамнегативної і неклостридіальної анаеробної кишкової флори. Бактеріологічні дослідження ексудату з черевної порожнини у разі апендикулярного перитоніту у 71,1 % випадків виявили ріст колоній Escherichia coli як у монокультурі, так і в асоціації з іншими бактеріями, насамперед з Staphylococcus aureus та S. epidermidis (у 28,0 % випадків). Виділені бактеріальні культури були чутливими до карбапенемів, фторхінолонів і цефалоспоринів III покоління і нечутливими до антибактерійних середників з груп аміноглікозидів, пеніцилінів, глікопептидів, лінкозамідів, оксазолідинонів.

  Повний текст PDF - 1.373 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"